Проповідь на м’ясопусну неділю
Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться (Мт. 5:6).
Що ж таке справедливість? Це щось таке, що ми не в силі пояснити, але чого усі так прагнемо. Справедливість – це моральна чеснота, наповнена постійною й твердою волею віддавати Богові та людям те, що їм належить. Її дуже важко віднайти, а ще важче відновити у людському житті.
Справедливість – це найсокровенніше бажання людства. Воно означає не тільки покарання винних, але повернення світу до первісної рівноваги. Коли її немає, ми у глибині душі відчуваємо, що відбувається щось неправильне. Наше постійне прагнення справедливості походить від Самого Бога. Бог встановив її у світі, щоби нею рятувати світ та наводити у ньому лад й порядок.
Сьогоднішня розповідь про Страшний Суд відкриває нам біблійну картину відновлення справедливості: Син Божий приходить на нашу землю, щоби судити усіх людей. Євангелист Матей описує нам останню проповідь Ісуса. І тут ми зустрічаємо не притчу, котру Христос звик розказував людям, а опис небесної сцени. «Як блискавка, що на сході блисне й вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Чоловічого Сина… Тоді заридають усі племена землі й побачать Чоловічого Сина, що надходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою» (Мт. 24:27;30). Ісус буде судити людей, як справедливий Суддя, ми ж усі станемо свідками Його праведного суду.
Страшним і несподіваним буде цей Господній Суд. Сьогоднішнє євангельське читання подає нам опис того, від чого залежить наше щастя та вічне життя. Все залежить від того, як люди поводилися з «одним із братів найменших». Хто ж це такі – ці найменші Господні брати?
Ісус якось сказав, що для Нього брат, сестра, матір – це ті, «хто чинять волю мого Отця, що на небі» (Мт.12:50). Тобто ми маємо допомагати й піклуватися про усіх тих, хто чинять волю Божу.
Господь закликає нас через події буденності, через біль та радість навколишніх людей, через благородні прагнення наших колег, через дрібниці сімейного життя, через проблеми та конфлікти допомагати оцим найменшим братам – вразливим, відкиненим, опущеним. Ми не повинні опустити руки і стояти, наші серця не мають зачерствіти і бути байдужими ми до чужого горя й біди. Ми, як послідовники Христа, сповнені любові до Ісуса та ближніх, маємо прагнути усунути будь-яку несправедливість. З християнською ревністю ми маємо вдихнути життя у земну реальність та вести себе у ній, як миротворці та захисники справедливості.
Чим більше ми будемо любити Бога та нашого ближнього, тим краще ми будемо боротися за справедливість. Адже ми знаємо, що у наших ближніх, особливо у тих, хто найбільше чогось потребує, перебуває Сам Христос. Та й це ми чуємо з Його слів: «…бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли; був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене» (Мт. 24:42-43).
Коли ж Ісус займе Свій престіл, оточений ангельським воїнством? Ми уже зустрічалися із описом цієї події: «Син Чоловічий має прийти в славі Отця свого з ангелами своїми й тоді віддасть кожному згідно з його ділами» (Мт 16:27). Проте ми бачимо жахливі події, які описують нам близький прихід Христа і Його справедливий Суд над усіма людьми: «Багато бо прийде в моє ім’я, що будуть казати: Я – Христос, – і зведуть багатьох… Ви почуєте про війни та воєнні поголоски… Народ бо на народ повстане й царство на царство. Голод, чума та землетруси будуть по різних місцях… Тоді видадуть вас на муки й уб’ють вас; вас будуть ненавидіти всі народи імені мого ради… Отож, коли побачите «мерзоту запустіння»… І тоді прийде кінець… Чувайте отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде….Ось я попередив вас» (Мт. 24:8-46).
Ми не знаємо, коли саме Боже правосуддя звершиться над нашим світом і над усіма нами. Проте ми бачимо, що в багатьох країнах Христа очорнюють, в Нього не вірять, з Нього насміхаються, за Його ім’я вбивають, переслідують, ув’язнюють. Дні справедливого Божого Суду наближаються. Проте не біймося, бо Ісус, котрий ні на мить не залишав нас самотніми, охоронить нас на усіх дорогах нашого життя.