Адамове вигнання

Адамове вигнання із раю – жахлива подія, котра відноситься і до нас, і до наших предків, Адама та Єви. Бо саме їхня кров тече у наших жилах, бо саме від них зародився весь людський рід, всі народи світу.

Тоді, дуже давно, відбулося щось таке, що змінило плин життя всього людства: гріхопадіння та вигнання із того місця, куди поселив Отець Небесний весь людський рід. Тоді відбулося непоправна, страшна та трагічна подія в історії людського роду. Адам був створений вільним: він міг, за образом та подобою Божою, вибрати той шлях життя, котрий завжди супроводжував Господь.

Адам також був наділений Господом вільною волею. Це величний і особливий дар. Випробовуючи цей дар, укріплюючи своєму вірність Творцю, Адам мав пройти одне випробовування: не зірвати плода із дерева пізнання добра та зла, котре росло в Раю. Адам жив у світі Божественної досконалості, у постійному спілкуванні із Богом, бачив тільки любов та милосердя Боже. І зовсім нічого не знав про інший світ, де панує зло, хвороби, смуток, несправедливість, страждання, ненависть.

Сатана запропонував йому і його дружині, Єві, скуштувати плід із забороненого дерева. «…коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло» (Бут. 1:5). А в Адама і була ціль – бути, як Бог. він і створений був за образом та подобою Бога і, вдосконалюючись, наближався впевнено до цієї мети. Проте сатана сказав: «Навіщо чекати? Давай відразу. Відкуси від забороненого плоду – і станеш, як бог!».

Тоді, в Едемі, відбулося щось набагато більше. Люди не просто не послухали Бога, вони, можливо, і необдумано, можливо, і необачно, вибрали найстрашніший шлях – непослуху Божій волі. А непослух Богові – це смерть. І ось на цю смерть прирекли себе рідні нам люди, наші прародичі, Адам та Єва.

Диявол чудово про все це знав, бо сам був в стані вічної смерті, вічного розпаду та злоби, тому так важливо для нього було затягнути у свою пастку і перших людей, і весь людський рід.

 В Біблії ми читаємо: «Та й зробив Господь Бог Адамові та його жінці одежу з шкури і одягнув їх» (Бут. 1:21). І вигнав їх із Раю. Кожному із нас добре відомо, що таке вигнання із Раю. «В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох» (Бут. 1:19).

Життя людини – це надзвичайне щастя, але люди старшого покоління знають, що все ж таки до 40-50 років людина тяжко працює, в поті, скорботах, а потім розпочинаються хвороби, вікові проблеми, а згодом наближається і смерть. Так чи інакше, вкінці земного життя на людину завжди очікує смерть. «Бо ти є порох і вернешся в порох». Чимало випробувань, перешкод, проблем потрібно людині пережити у своєму житті – і це неминуче для кожного. І все це – вигнання із Раю.

Господь відправляє людину, Своє створіння, в довгий шлях тільки з однією метою – спасти її від вічної смерті. І Сам, в особі Свого Єдинородного Сина, Господа Ісуса Христа, також відправляється в цей шлях, назустріч блудному сину, щоби, хоча і не відразу, хоча і через довгий час, хоча і ціною мук, терпінь та смерті Ісуса, здійснити це спасіння.

Адам, опустившись на коліна навпроти Раю, оплакував своє гріхопадіння. Він оплакував не тільки самого себе, але й всіх своїх нащадків, серед яких і ми із вами. Він добре бачив і усвідомлював на що саме прирік мільйони людей, і що не всі із них, навіть завдяки хресній жертві Господа Ісуса, будуть врятовані від вічної погибелі.

Адам та Єва згрішили і прирекли всі своїх нащадків на страждання. В земному житті можна добитися чималих досягнень: заробити багато грошей, здобути авторитет, отримати велику владу. Проте остаточної влади над природою та смертю людині ніколи не отримати й не осягнути. Адам та Єва за свій вчинок отримали велике покарання й принесли гідне покаяння, а тепер наступив і наш час каятися.

Між прародичами і нами є велика різниця: вони очікували прихід Спасителя у світ і надіялися на це все своє життя. Для нас же Христос – реальність, і ми знаємо, заради чого живемо і куди рухаємося. І тепер саме настав такий час, щоби гідно провести цей піст з думками про Воскресіння Христа – головної події в історії людства.

Фото ілюстративне: Pixabay

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *