Багач і Лазар

Помер Лазар і помер багач. Але для одного смерть стала сном, заспокоєнням від страждань і трудів, початком безконечного блаженного життя, а для іншого – страшною чорною ямою, де царює морок і ад.

І ось багач підняв свої очі і побачив Лазаря разом із Авраамом. Він став молитися: «Отче Аврааме, змилуйся наді мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій» (Лк. 16, 24).

В священній символіці вода означає Божу благодать. Як бажав при житті Лазар насититися крихтами, які падали зі стола багача, так тепер багач, як жебрак, благав, щоб Лазар приніс йому хоча б декілька капель води, хоч маленьку частинку благодаті.
Багач одягався в пурпур і вісон, Лазар – в жалюгідні брудні лахміття, а тепер багач одягнений і окутаний вічним мороком, а Лазар – небесним, райським світлом. Багач лежав на дорогоцінному, вишитому шовком ліжку, а Лазар – в пилюці на землі. Тепер Лазар на лоні Авраама, а багач в адському вогні, котрий пече, але не світить, пронизує наскрізь душу болем, але не умертвляє і не зцілює її, а розгоряється своїм полум’ям все сильніше і сильніше.

І Авраам говорить до багача: «Мій сину», – бо Авраам добрий і милосердний, але допомогти йому він не може. Він говорить: «Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха (Лк. 16,25). Тепер ти мучишся, а він радіє, бо ти істинне щастя проміняв на короткотривалі насолоди, ти випив чашу гріха, і ця чаша тепер стала для тебе гіркою, як полин, а Лазар мужньо переніс всі випробовування, котрі Господь послав йому, бачачи мужність і міцність його душі, і тепер він увінчаний як переможець, тепер він увійшов у вічну радість».

Багач на те відповідає: «Отче, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого; я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки» (Лк. 16,27-28). Деякі перекладачі говорять, що в багача були деякі чесноти, наприклад, любов до рідних, але інші, стверджують, що багач заздрив Лазарю, бачачи блаженство жебрака, якого вважав гіршим за собаку, коли він жив на землі, і тепер він хоче, щоб Авраам послав Лазаря знову на землю, щоб Лазар, хоча б на деякий час, позбувся райського блаженства, прийшов до братів, котрі, бувши жорстокими, почувши про те, що їхній брат в аді, образилися б на це, назвавши Лазаря брехуном, побили, а можливо, знову убили його. Тому багач і просить, щоб Лазаря послали на землю. Авраам відповідає: «Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають» (Лк. 16,29), тобто вони чують і в храмі, і в своїх молільнях слова Мойсея, які читають в Біблії. Однак із життя багача не видно, щоб він хоча б один раз відвідав храм Божий. Замість молитов, в його домі весь час звучали п’яні пісні, замість читання Святого Писання – сміх і блюзнірство.

Знову говорить багач: «Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються» (Лк. 16, 30).

Але Авраам відповідає: «Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять» (Лк. 16, 31). Тобто скажуть, що це помер не Лазар, а хтось дуже подібний до нього чи, що він перебував в летаргічному сні, потім прокинувся, та ще багато чого вони можуть придумати для того, щоб оминути покаяння.

Святий Іван Золотоустий запитує: «Чому Ісус Христос, воскреснувши, з’явився тільки декотрим Своїм учням, а не всьому Єрусалиму? Адже народ, побачивши воскреслого Христа, можливо, навернувся б до Нього?», але потім відповідає: «Зовсім ні! Ті, хто ненавиділи Христа, ті ще більше б зненавиділи, побачивши Його воскреслим, і знову, вдруге, намагалися б Його вбити»!

Що ж ми можемо взяти з цієї притчі, чого вона може нас навчити?

Вона вчить нас бути співчутливими. Невже мало в світі хвороб, страждань і скорбот? Потоки, ріки сліз, гірких, як кров, і тепер течуть по обличчі землі. Євангеліє взиває до нас, щоб ми не проходили повз скорботи і нещастя своїх ближніх, закриваючи своє серце, поглинуті лише в свої справи, сімейні турботи, в свої плани, не помічаючи нічого і нікого, щоб наше серце не обросло твердою і жорсткою корою.

Якщо ми уважно подивимося, то побачимо, що біля порогу дому кожного із нас також є страждаючі Лазарі.

Схожі публікації:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *