Біблійні благословення, котрі ми можемо отримати сьогодні

Всім нам добре знайома постать царя Давида та його величні псалми, сповнені покаяння та щирою любов’ю до Бога.

Розгляньмо Псалом 37, який був написаний на старості літ царя Давида. Читаючи його, ми розуміємо, що в нього вже є достатньо мудрості, щоби зрозуміти й сприйняти життєві принципи. Він знає, а заодно й попереджає нас, що будь-які дії несуть за собою чималі наслідки, найчастіше вони перетворюються на руйнівні, змітаючи все на своєму шляху.

Саме в цьому псалмі ми бачимо всі ті благословення, котрі можуть очікувати нас вже сьогодні. Нам потрібно тільки виконати ряд настанов:

«Не палай гнівом… і не завидуй» (Пс. 37:1). Це добре знає цар Давид, бо й сам, перебуваючи у молодому віці, натвори чимало гріхів, він часто гнівався й боровся з заздрістю. Проте Давид завжди практикував те, що проповідував, тому навчився контролювати свої пристрасті, свої емоції, свою запальність.

Він зрозумів, що не потрібно переживати, що зростає могутність злих людей, що не слід заздрити їхньому процвітанню, бо: «… вони, як трава, швидко поникнуть, – зів’януть, як рослина яра» (Пс. 37:2).

Праведники завжди будуть процвітати й отримувати Божі благословення, а нечестивці зів’януть, немов трава. Бо вони самі накликають на себе суд своїми власними вчинками. Суд Божий очікує на усіх, але горе тій людині, котра у ролі нечестивця потрапить у руки Бога.

«Уповай на Господа й чини добро…» (Пс. 37:3). Ми повинні навчитися довіряти Богові у всьому й завжди, а не тільки тоді, коли справи ідуть погано. Довіряти Богові й чинити добро – це ходити Його шляхами, думати Його думками, дивитися на людей Його очима. Чинити добро – це виконувати Його діло спасіння, виконувати Його місію й допомагати людям, не очікуючи взамін нічого, без жодних умов та подяк.

Тоді всі ми будемо схожими на тих небесних птахів, котрі не турбуються про своє виживання, бо Бог забезпечує усім необхідним не тільки їх, але й усіх тих, хто Йому довіряє та чинить добро. Такий принцип життя. Все завжди повертається на свої місця. Все те, що ми посіємо, те й будемо збирати. Якщо посіємо любов, довір’я, добро, пожнемо любов, довір’я й добро. Якщо щось інше, то те ж саме й пожнемо. По-іншому не буває.

«Утішайся в Господі…» (Пс. 37:4). Радість у Господі – це ключ до прийняття Божої волі в нашому житті. Втішатися Ним – це радіти усьому, що Він очікує від нас, включаючи послух, молитву, добрі діла. Коли ми будемо радіти й дякувати за усі Його благословення, то «…Він сповнить тобі бажання твого серця» (Пс. 37:4).

«На Господа здай твою дорогу; уповай на Нього…» (Пс. 37:5). Ми повинні пройти усю свою дорогу у стремлінні до Господа. «І він учинить; виведе, як світло, твою правду і твоє право, як полудень» (Пс. 37:5-6). Якщо ми будемо послушні Слову Божому, якщо будемо крокувати з вірою, якщо будемо прислухатися до бажань свого серця, котрі Він вклав у нього, то станемо благословенними уже сьогодні.

«Спокійним будь у Господі, надійсь на Нього. Не палай гнівом… Полиши гнів, покинь пересердя; не палай гнівом, а то накоїш тільки лиха» (Пс. 37:7-8). Все, що нам потрібно – це бути спокійним у Господі, відпустити свій гнів та терпеливо очікувати, щоби Його божественна справедливість знищила грішників. Нам слів відпустити всі свої болі й гніви, щоби отримати благословення: «Бо лиходії знищені будуть, ті ж, що надіються на Господа, заволодіють краєм» (Пс. 37:9).

«Надійтеся на Господа…» (Пс. 37:9). Коли праведники надіються на Господа, вони з вдячністю користуються тим, що посилає Бог. Наше життя схоже на арену землі. І тільки ті, хто надіються на Господа, будуть володіти нею. Тому так важливо, щоби всі ми покладали свою надію тільки на Бога, тоді й зможемо отримати благословення: «Покірні ж заволодіють краєм і тішитимуться глибоким миром» (Пс. 36:11).

Зображення ылюстративне: Pixabay

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.