Біблійні герої: із поганих – в хороші.

«Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн… Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерті… Вірою Ной, навчений об’явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій… Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав , узяти у спадщину… Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах… Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина… Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє… Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа… Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості… Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали… Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона… Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула… Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків, що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали» (Євр. 11:1-40).

Якщо ми уважно вивчимо їхнє життя, то прийдемо до нерозуміння того, як вони потрапили в число «хороших» героїв Біблії? Відповідь досить проста: віра та благодать.

Ісус сказав чудові слова до Своїх послідовників: «…радійте тому, що ваші імена записані на небі» (Лк. 10:20). Ці слова розкривають велику тайну: вони означають те, що ми не є досконалими, що ми не завжди чинимо правильно, але те, що ми є визволені, врятовані, прощені, відкуплені Христом Господом.

Всі ми входимо у список «поганих» героїв, бо: «Всі згрішили й позбавлені слави Божої» (Рим. 3:23). «Немає ані одного праведника… Немає, хто добро творив би, ані одного!» (Рим. 3:10;12). Навіть апостол Павло визнає: «Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то – ні» (Рим. 7:18).

Правда полягає в тому, що усі ми не заслуговуємо небес.  «Бо заплата за гріх – смерть» (Рим. 6:23), тому всі ми заслуговуємо смерті, пекла, вічного прокляття. Як тоді ми можемо потрапити в цей список «хороших»? За допомогою віри та благодаті. «Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися» (Еф. 2:8-9).

Маючи перед собою список «хороших» героїв Біблії, ми побачимо, що у кожного із них є своє слабке місце.

Авель: він приніс у жертву Господеві ягня. Бог приймає його дар, відкидаючи підношення Каїна – плоди землі.

Енох: своїм життям він став угодний Господеві, тому удостоївся взяття на небо, оминаючи страшного ворога – смерть.

Ной: був угодний Богу і побудував ковчег, щоби спасти свою сім’ю та людський рід. Пізніше покажеться його темна сторона, коли він нап’ється та прокляне свого онука, Ханаана, сина Хама, нащадки якого стануть ворогами Ізраїлю.

Авраам: вірний у всьому Богу, залишив свою батьківщину, родину й сім’ю й пішов за Господом. Коли йому виповнилося 100 років він стає батьком. І він постійно обманює, кажучи, що Сара є його сестрою.

Сара: коли ангел повідомив, що вона народить сина, то мати багатьох народів засумнівалася. Вона розсміялася та стала перечити й відкидати дану новину. Вона ще й намагалася випередити Бога, організувавши народження сина Ізмаїла від рабині Агав.

Ісаак: великий патріарх, який також обманював, переконуючи, що Ревека є його сестрою.

Яків: цей хитрун відібрав від свого брата-близнюка право на первородство, збрехавши старому, помираючому батьку, Якову. Опісля зустріч із Богом перемінила все його подальше життя.

Йосип: цей раб спас світ, після того, як Господь підніс його із темниці до вершини влади. Він був високоморальною людиною, але мав одну хибу: завжди хвалився братам толкуванням своїх снів, що й привело до його рабства.

Мойсей: великий лідер та пророк, але також і вбивця. Крім цього у нього були великі проблеми із гнівом. В приступі гніву він розбив скрижалі із Десятьма Божими Заповідями й засумнівався у Божих словах, коли мав вдарити посохом об скалу, щоби потекла вода. І це йому вартувало входження в Ханаанську землю.

Рахав: її життя було моральною катастрофою. Вона точно належала до списку «поганих», але Господь перетворив її на героїню віри, перемістивши в список «хороших» героїв. Вона сховала ізраїльських шпигунів і повірила їхньому попередженню. Опісля виходить заміж за Салмона і народжує сина Вооза. У її сина Овіда народжується син Єсей, котрий став батьком Давида. І це є дивовижне чудо, що Рахав стає прабабою царя Давида.

Гедеон: відважний Божий генерал, котрий розгромив могутню армію медіянитян за допомогою 300 чоловік. Він переміг свій страх і Бог перетворив цього зануду в могутнього воїна.

Варнак: цей полководець, покликаний Деворою, підняв повстання й розгромив 10 000 військо Явіна, ханаанського царя, котрий гнітив Ізраїль.

Самсон: він був могутнім воїном, у якого були великі проблеми із гнівом. Він руйнує завіт із Богом, зваблений Далілою, видає секрет своєї сили. Розкаюється у темниці, і Бог востаннє діє через нього, використовуючи його, щоби визволити Ізраїль від філістимлян.

Єфта: муж хоробрий; а був він син блудниці і через нього Бог визволяє Ізраїль від влади аммонського царя.

Давид: цей помазаний пастух, псалмоспівець, пророк та цар здійснив перелюб із Версавією, приказавши вбити її чоловіка Урію.

Самуїл: цей вірний суддя, пророк помазав двох перших царів Ізраїлю.

Більша частина цих людей здійснили погані вчинки, котрі мали б знеславити їх. Проте Боже милосердя переважує усі ці гріхи, оновлюючи їхнє життя. Тому поспішаймо каятися та вірити, а Боже милосердя перепише історію нашого життя. Можливо, ми були чи є «поганими», але Господь прагне помістити нас у список «хороших» героїв.

 

Фото ілюстративне із сайту Pixabay

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.