Бог закликає всіх Гедеонів вийти із укриття…

В часи найтрагічніших сторінок Древнього Ізраїлю, мідіянські загарбники розпочали кампанію терору. Ізраїльтяни поховалися в печерах, гірських сховищах та кріпостях. Вони бачили, як Господь раніше творив чуда заради визволення Свого народу, але цього разу вони втратили будь-яку надію та віру.

Бог не забув про них. Ангел Господній відвідав одного молодого перестрашеного чоловіка, ім’я якого Гедеон, котрий переховувався на виноробні. Гедеон вважав, що Господь залишив Ізраїль. А тут Ангел привітав його: «Господь з тобою, хоробрий чоловіче»» (Суд. 6:12). Хлопець подумав, що ангел заговорив не з тим.

Який з нього воїн? Гедеон відчував себе занадто немічним та слабким. Проте ангел проголошує, що Бог вибрав його стати визволителем свого народу, – але Гедеон не може цього зробити. Він наводить ангелу декілька причин, чому не може цього зробити: «Чим же я вирятую Ізраїля? Родина моя найостанніша в Манассії, та й я найменший у домі мого батька» (Суд. 6:15).

Гедеон намагається стати першою людиною в історії, котра ухиляється від поклику. Проте Господь ігнорує все це, він не звертає уваги на всі його виправдання та відмовки. На кінець, після значних драматичних подій, котрі охоплюють і вогонь з небес, Гедеон ринув у бій. І він, з невеличким загоном воїнів, тільки 300 чоловік, знищує полки мідіян. Ця історія доказує, що і один чоловік, котрий у всьому довіряє Богу, набагато сильніший та могутніший за всіх інших.

Гляньмо на себе: ми – християни. Віримо та надіємося на Бога, проте весь час прагнемо ухилитися від свого призначення та місії. Ми відвідуємо Церкву. Ми слухаємо проповіді, інколи навіть досить уважно. Ми співаємо під час Літургії. Проте в глибині душі зовсім не прагнемо до активного служіння у спільноті.

Ми – сором’язливі глядачі, котрі очікують чиїхось дій. Ми не віримо, що Бог може використати нас на благо інших. В нас, як і в Гедеона, є цілий список різноманітних відмовок: ми або занадто зайняті, або старі, або занадто молоді; в нас так багато своїх проблем, сумнівів, розчарувань.

Для кожного із нас настав час заявити: я сильний, я могутній. Пора глядачам повернутися на сцену. Вже час вступити в жорстоку духовну війну, а в цій битві нам потрібна сила та завзяття кожного.

Історія Гедеона записана у Біблії, бо кожен із нас є схожим до нього. Всі ми боремося за те, щоби вірити, що Бог прагне використати нас, щоби ми розпочали нести Його послання та Його силу в цей зруйнований світ. Всі ми переживаємо спокусу сховатися в своїх печерах.

Проте Бог наповнює Святим Духом недосконалі посудини. Апостол Павло пише: «А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені» (ІІ Кор. 4:7-9). Якщо ви і надалі сидите в укриттю, скоріше виходьте зі своїх печер та зробіть наступні кроки:

Позбавтеся від сорому та почуття провини. Чимало християн просто не розуміють, що Ісус прощає всі минулі гріхи у Святій Тайні Покаяння. Диявол любить нагадувати нам наші гріхи знову та знову, щоби ми потонули в самоосудженні. Ми повинні довіритися Божому Слову та відкидати брехню сатани. У щирій Сповіді всі наші гріхи були змиті та прощені.

  Відкиньте ваші страхи. Страх здатний паралізувати. Проте Біблія закликає: «Бо Бог дав нам не духа страху, а сили, любові й поміркованості» (ІІ Тим. 1:7). Гедеон також розпочинав своє життя, як боягузливий чоловік, але, покладаючись на Бога, став переможцем. Кожен із нас також може пережити таке перетворення.

Перестаньте себе применшувати. Чимало послідовників Христа вважають, що вони не відносяться до церковної спільноти, бо є занадто грішними. Вони просто ховаються самі від себе, завжди знаходяться десь там, далеко, вкінці Церкви, ніколи й нічого добровільно самі не роблять, бо вважають себе невдахами. Забуваючи, що Господь любить звертатися до невдах, щоби згодом перетворити їх на могутніх Своїх послідовників. Якщо Він зміг простити та відновити Петра, котрий тричі Його зрікся, зробити із нього великого та мужнього апостола, то невже Він не зможе виправити наші минулі помилки?

 Зірвіть з себе ярлики. Чимало людей були пригнічені своїм попереднім досвідом. Вони вважають себе невдахами, безвідповідальними та безкорисливими. Прийшов час, щоби розірвати всі старі стереотипи та розпочати жити з Христом, Який залікує всі наші рани та образи.

Прийміть нове життя. Коли Гедеон зустрів ангела, він отримав від Бога нове ім’я. «І того дня прозвано Гедеона «Єрувваал», тобто «Нехай судиться з ним Ваал» (Суд. 6:22). Це ім’я означало, що від тепер Гедеон буде великою загрозою для брехливого божка Ваала. Боягуз став могутнім воїном.

Перестаньмо переховуватися у власних тінях. Прийшов час: пролунав сигнал тривоги для цілого християнського роду. Встаньмо пліч-о-пліч, щоби міцно тримати оборону.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *