Коли ворог приносить пророче слово від Бога

Споглядаючи загибель Юдейського царства, ми бачимо в цій історії не приречення чи визначення, а саме вибір людей, їхню впертість та нерозкаяність в гріхах.

Вкінці цієї історії ми знаходимо моральний урок, в якому бачимо довготерпіння Боже та гріховну впертість людей: «До того ще й усі князі між священиками й народом нагрішили багато, йдучи слідом за всіма гидотами народів, і осквернили дім Господа, що він посвятив в Єрусалимі. Господь, Бог батьків їхніх, перестерігав їх наполегливо через своїх посланців, бо жалував свій народ і житло своє, але вони знущалися з посланців Бога, нехтували його словами й глузували з його пророків, доки не зійшов гнів Господа на його народ, так що не було вже більш рятунку» (ІІ Хрон. 36:14-16).

Бог давав шанси навіть найбільшим грішникам. І Бог щедро благословляв тих, хто робив хоча б один крок в Його сторону.

Йосія був останнім гідним царем, великим реформатором. Він використовував всі можливості для того, щоби привести свій народ до Бога отців.

Він шукав Божого слова, шукав надії та спасіння.

Він слухав слова Книги Закону, він любив слухати слова пророків.

Він і сам став пророком та настановляє всіх йти дорогою спасіння.

Той, хто шукає слова Божого, бути уважним до Божих посланців та пророків. Йосія був саме таким.

Він слухав своїх добрих порадників та пророків.

Проте одного разу він не міг розпізнати Божого посланця і це згубило і його самого, і його царство.

Виявляється, Божим пророком може бути не тільки той, кого знає Йосія, але і ворог, єгипетський фараон Нехо.

Фараон поспішає на іншу війну і просить Йосію відійти в бік, звільнити дорогу: «Що мені й тобі, юдейський царю? Не проти тебе йду я тепер, але маю війну з іншим домом. І Бог велів мені поспішати. Не спротивляйся Богові, що зо мною, щоб він не погубив тебе» (ІІ Хрон. 35:21).

«Та Йосія не поступився перед ним, ба навіть насмілився стати з ним до битви, і не послухав слів Нехо з уст Божих» (ІІ Хрон. 35:22). Благочестивий цар не зрозумів і не прийняв Божого слова із уст фараона. На тій чужій війні загинув Йосія, а з ним загинула надія Юдеї.

Досить часто Господь говорить до нас через наших ворогів, котрі, якщо прислухатися та розібратися, можуть виявитися зовсім не ворогами.

Якщо ми бажаємо слухати Бога, то нам необхідно навчитися бачити та слухати Його посланців завжди і скрізь. Де б ми не перебували.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *