Читаючи Послання до ефесян, на перший погляд видається, що апостол Павло, вказуючи, яку духовну зброю дарує Христос кожному членові Своєї святої Церкви, завершує перелік на духовному мечі, який є словом Божим. Але це тільки на перший погляд. Бо, читаючи далі, бачимо, що цілком логічно Павло закінчує не тільки перелік військового спорядження кожного християнина, а також і шостої глави і всього послання до Ефесян закликом до молитви:
«Нарешті кріпіться в Господі та в могутності його сили. Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським. Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах. Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру. А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже. Моліться завжди в дусі всякою молитвою і благанням. І для того, чуваючи з повною витривалістю, моліться за всіх святих і за мене, щоб Бог, коли уста мої відкрию, дав мені сміливо звістувати тайну Євангелії, якої я посол у кайданах, щоб я говорив сміливо про неї, як мені належить». (Еф. 6, 10-20).
Так, ми не бачимо, щоб тут було порівняння молитви зі зброєю римського воїна, але, без сумніву, вона стосується духовної боротьби, адже молитва є застосуванням усього описаного раніше військового спорядження на практиці – молитва – це вже є битва. Молитва – це і є духовна боротьба: не проти тіла і крови, а проти властей, начал, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах. Кожна наша молитва, якої форми вона б не була – це духовна боротьба. Кожна наша молитва несе небезпеку для диявола, адже коли ми молимось, то не тільки віддаємо славу і честь нашому Богові, але і не дозволяємо, щоб наш ворог шкодив нам. І, напевно, кожен християнин відчув: навіть щоб війти в Божу присутність, усвідомити те, що Бог тебе чує, потрібно бути витривалим i докладати зусиль, потрібно боротися. Інколи ми вже з перших хвилин знаємо, що наша молитва вислухана, а інколи потрібно молитись і декілька годин або і днів, щоб почути Божу відповідь на наші прохання. Це так як військовий, який несе службу: одна битва важча, друга легша, а між тим завжди є постійні тренування, які також проходять по-різному.
Саме молитвою насичений весь Старий і Новий Завіт Святого Письма. Духовна боротьба точиться упродовж всієї історії людства. Про силу молитви є безліч історій і в слові Божому, і в Традиції Церкви, книгах чи особистих свідченнях. Без молитви ми не можемо зробити практично нічого. Якщо навіть будемо мати все військове спорядження, але в нас не буде молитви, в духовному світі не ми становитимемо жодної ваги, не будемо належати до Христового війська. Коли в нас не буде молитви, хоча ми і вдягнулись в істину, праведність, слово Боже, готовність проповідувати Євангелію, спасіння, віру, – ми все це рано чи пізно втратимо, якщо не будемо використовувати.
Добрий приклад того, що молитва це духовна боротьба, дає нам Святе Письмо:
«Тоді він сказав до мене: «Не бійся, Даниїле! Вже з першого дня, як ти прихилив твоє серце, щоб зрозуміти, і щоб умертвляти себе перед твоїм Богом, почуто твої слова, і я прийшов задля твоїх слів, Та князь перського царства чинив мені опір двадцять один день, аж ось Михаїл, один із перших князів, став мені у пригоді, і я зоставив його при перському цареві. Я прийшов сповістити тебе, що станеться з твоїм народом наприкінці днів, бо це видіння для тих днів (Дан. 10, 12-14).
Даниїл молився і постив три тижні, щоб отримати Божу відповідь. І не тому, що Бог його не чув, а тому, що диявол робив усе можливе, щоб Даниїл не почув Бога. Це та боротьба, до якої нас закликає апостол Павло. Боротьба проти духів злоби, яка в особливий спосіб відбувається під час наших молитов.
Диявол добре свідомий небезпеки, яку становлять для нього наші молитви. Він розуміє, що через наші молитви він зазнає поразки. Той, хто добре володіє всім арсеналом, перелік якого дає Апостол Павло, практично кожну битву покликаний перемагати, але для цього потрібно тільки одне – вступати в бій, яким є молитва. Тому перше, що намагається зробити диявол, відбити в нас бажання молитися, змалювати нам молитву, як нудну роботу, створити купу перешкод та додати мотивацію замінити молитву іншими справами. Але варто до молитви підходити з іншого боку: що більше не хочеться молитися, то більше мусимо витривати в молитві, бо в цей момент може вирішуватись надзвичайно важлива подія для нас чи для нашої спільноти, парафії, нашого народу чи Церкви в цілому. Пригадаймо, як диявол у будь-який спосіб хотів позбутися молитов Даниїла:
«Скоро Даниїл довідався, що підписано такий наказ, то пішов до свого дому; а були в його верхній кімнаті вікна відчинені навпроти Єрусалиму, і він тричі на день припадав навколішки й молився та хвалив свого Бога, як це він був робив звичайно й перед тим» (Дан. 6, 11).
Та Даниїл чітко усвідомлював собі: коли він постійно перебуває в молитві, тоді він в безпеці. І далі бачимо, як Бог рятує свого пророка від левів, а його вороги зазнають смерті.
Повертаючись до Послання Святого Павла, який в тринадцятому рядку, коли починає перелік військової зброї римського воїна, в наказовому способі говорить нам молитись, ставлячи додатково наголос на молитві, він також вчить нас, якою саме має бути наша молитва, виділяючи кілька аспектів:
«Моліться завжди в дусі всякою молитвою і благанням. І для того, чуваючи з повною витривалістю, моліться за всіх святих і за мене, щоб Бог, коли уста мої відкрию, дав мені сміливо звістувати тайну Євангелії, якої я посол у кайданах, щоб я говорив сміливо про неї, як мені належить».
Спробуємо заглибитись в ці слова і проаналізувати їх, щоб змогти втілювати в своє життя.
Молитись всякою молитвою означає, що кожна наша молитва не завжди буде подібна на попередню. Треба вибрати найкращу форму молитви, яка потрібна у конкретний час, і починати молитися. Це подібно до нашого спілкування одні з одними, оскільки воно має різні форми залежно від ситуацій, в яких ми опиняємось. Подібно є і в спілкуванні з Богом. Та щоб ми були готовими до таких молитов, в нас кожного дня повинно бути особисте спілкування з Ісусом, і щодня це буде зовсім інша розмова. Без постійної особистої молитви жоден з нас не може вважати себе ні Христовим учнем, ні Христовим воїном.
Часто чуємо, як багато людей запалюються служити Христові, але дуже швидко згасають, бо не навчились постійно і витривало молитись. Чимало людей хочуть робити добрі справи, але так їх і не починають робити, адже не знають, з чого почати – бо не спілкуються з Ісусом, Який є Дорогою кожного християнина. Багато є таких, які запалюються, поринають в добрі справи, але потім дуже швидко гаснуть, бо занедбують молитву, тому і занепадають духом і втрачають ревність.
Для багатьох людей, які вважають себе християнами, молитва є формальним, відірваним від життя заняттям. Багато хто вважає, що краще робити щось, що всі бачать, щось «реальне», аніж приділяти час на молитву. Але без молитви складно спрямувати наші вчинки у правильному руслі. Справді, дуже шкода, коли ми не знаємо, якою зброєю є молитва, коли не відчули на собі, «що ревна молитва праведника має велику силу» (Як. 5, 16). Але цю ситуацію легко виправити, потрібно просто почати регулярно молитись. Особиста молитва – спілкування з нашим Царем. Не можемо служити тому, з ким не спілкуємось. Молитись маємо не тоді, коли є вільний час чи немає більше чим зайнятись, а постійно, завжди, де би ми не були і що би не робили. Маємо бути постійно з’єднані молитвою з нашим Царем, нашим Командиром і усім Його військом, з цілою Христовою Церквою. Уявімо собі, що в нас час військовий на спецоперації втратив зв’язок з командуванням на декілька днів, а то й годин. Це для всіх означало б не що інше, як те, що воїн або в полоні, або загинув. Точно те саме відбувається і з нами в духовній боротьбі. Якщо ми не маємо зв’язку з нашим Спасителем і Царем, то ми потрапляємо в полон диявола, який зробить усе, щоб повністю з нами розправитись.