Пророчі слова із книги Діянь промовляють до нас

Петро та Іван.

Перше своє пророче слово, після Вознесіння Ісуса Христа на небеса, озвучили апостоли Петро та Іван. Вони, як і Христос, боролися із фарисеями. І пророкували так, як пророкував Ісус, бо Святий Дух надихав їх: «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, – розсудіть! Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули» (Діян. 4:19-20). Сміливо й безстрашно вони промовляють ці слова, а це приводить до того, що апостолів ув’язнюють, б’ють різками й жорстоко знущаються.

Ананія та Сапфіра.

Другий раз пророче слово ми зустрічаємо на устах апостола Петра, котрий пророкував подружжю Ананії та Сапфірі, яке спробувало обдурити Духа Святого, за що тут же було покарано миттєвою смертю. Ананія – член першохристиянської єрусалимської общини, разом зі своєю дружиною – Сапфірою вирішили обдурити апостолів і втаїти частину виручених коштів. Апостол Петро викриває їх, кажучи: «Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа і ховати частину ціни поля? Хіба те, що ти мав, не твоє було, і коли його продав, гроші не були у твоїй владі? Чому ж ото ти зважився у своєму серці на той учинок? Ти обманув не людей, а Бога» (Діян. 5:3-4).

 Ангел, котрий визволяє апостолів.

Втретє пророче слово ми бачимо в події, коли ангел визволяє із в’язниці апостолів. Він каже: «Ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі слова життя цього» (Діян. 5:20). Апостоли пішли у храм й мужньо почали проповідувати, але це знову привело їх у в’язницю, але тепер над ними уже нависла загроза страти.

Степан.

Четверте пророче слово ми чуємо від молодого юнака Степана, котрий дивився у небо й бачив Ісуса: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога». Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом та вивели за місто, і почали каменувати» (Діян. 7:56-58).

Симон ворожбит.

Знову ми чуємо пророче слово від апостола Петра, котрий дорікає ворожбиту Симону за те, що той думав, що дар Божий можна купити. «Срібло твоє нехай з тобою буде на погибель, бо ти за гроші думав придбати дар Божий. Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце не праве перед Богом. Покайся, отже, за лукавство своє і проси Господа, може буде відпущена тобі ця думка твого серця; бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди» (Діян. 8:20-23).

Апостол Павло та Ананія.

Всім нам відома історія цього жорстокого переслідувача й убивці християн. Одна-єдина зустріч із Воскреслим Христом, котра закінчується спочатку його сліпотою, а потім і наверненням, перевертає все його подальше життя. Ананії було сказано йти пророкувати Павлу: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім’я перед поган, царів, і синів Ізраїля. Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім’я» (Діян. 9:15-16).

 І згодом апостол Павло сам буде говорити: «Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене» (Гал. 2:20). Ці ж самі слова він доносить до кожного із нас, розкриваючи їхню суть.

В них ми можемо простежити декілька важливих для нас тем: проголошення Євангелія; страждання, котрі ми маємо смиренно й тихо перенести задля Христа; плекати у собі страх Божий; мати надію й віру у Господа, Котрий зішле нам все, чого ми так потребуємо, чи направить Свого ангела, котрий виведе нас із в’язниці.

Продовжуючи читати книгу Діянь, ми знайдемо там ще чимало цікавого:

Апостол Петро був визволений із в’язниці ангелом: «Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши Петра по боці, збудив його, кажучи: «Вставай чимскоріше!» І ланцюги впали з рук у нього» (Діян. 12:7). 

Пророк Агав побачив великий голод: «…встав і прорік Духом, що на всім світі має бути велика голоднеча, яка й настала за Клавдія» (Діян. 11:28). 

Павло та Варнава після пророчого слова були послані туди, де їх поб’ють камінням та піддадуть великим випробуванням: «Були ж в Антіохії, у Церкві, що там була, пророки й учителі як ось: Варнава, Симон, прозваний Ніґер, Лукій Киренейський, Манаен, вихований з Іродом тетрархом, і Савло. Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив: «Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав» (Діян. 13:1-2). 

Апостол Павло пророкує сліпоту лжепророку: «Але Елімас, ворожбит – так бо перекладається його ім’я – виступив проти них, і намагався проконсула від віри відвернути. Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильно і мовив: «О повний всякого підступу і всякого лукавства, сину диявола, вороже всякої правди! Чи ж не перестанеш перекручувати прості дороги Господні? Оце тепер на тобі рука Господня: ти станеш сліпим і дочасу не бачитимеш сонця». І зараз же впала на нього темрява й морок, і він, обертаючися на всі боки, шукав, хто б його повів за руку» (Діян. 13:8-11). 

Агав знову пророкує, що юдейські лідери в Єрусалимі закують Павла у ланцюги: «І ось тепер, зв’язаний Духом, я йду в Єрусалим, не відаючи, що там мене спіткає, – тільки, що Дух Святий мені свідчить у кожнім місті, кажучи, що мене кайдани і муки чекають. Та я життя моє ні за що вважаю, щоби лише закінчити шлях свій і службу, що я прийняв від Господа Ісуса, – звіщати Євангелію Божої благодаті» (Діян. 20:22-24). 

І знову ангел рятує апостола Павла й усіх, хто перебував із ним: «Цієї ночі бо з’явився мені ангел Бога, якому я належу і якому служу, і сказав: Не бійся, Павле! Ти маєш перед кесарем з’явитися, тож Бог дарував тобі всіх тих, що пливуть з тобою» (Діян. 27:23-24). 

Всі ці пророкування відображають нелегке життя Христових учнів. І так мало у них позитивного, окрім визволення з в’язниці ангелом чи дивовижний порятунок після корабельної аварії. Всі ці люди потрапили в ці жахливі умови, проповідуючи Євангеліє. Їхні слова, сказані 2000 років назад, залишаються актуальними і сьогодні: «Хто ж пророкує, то говорить людям: на повчання, попередження, розраду» (І Кор. 14:3). 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.