Читаючи книгу Суддів, мене просто в ступор вводять два уривки: це глави 13-16, тут мова йде про Самсона та глави 19-21, де мова йде про мандрівного левіта, як у наслідок так би мовити громадянської війни могло зникнути в Ізраїлі коліно Веніямина, але про все по черзі.
Самсон швидше антигерой як герой, чому, зараз роздумаємо.
Ангел сповіщає його батькам що в них народиться син і що він «…від материнської утроби буде посвячений Богові, і він зачне визволяти Ізраїля з рук філістимлян» (Суддів 13:5). Тобто тут йде мова про те, що Самсон буде посвячений Богові, як назорей (Пор. Чисел 6). Ця обітниця передбачала що людина відмовляється від вживання алкоголю, уникання прямого контакту з мерцями та обітниця не обрізати свого волосся. Хоч Числа 6,1-21 виразно про це не говорить, можна припустити, що період назорейства – якщо не йшлося про дожиттєве назорейство – був також періодом сексуального стримання. Обіт був тимчасовий або вічний, на все життя. Таким назореєм до кінця своїх днів мав бути Самсон.
Самсон просить батька висватати для нього жінку філістимлянку, йдучи на це сватання, він проходить через виноградник. Тут пригадаймо собі, що Самсон був зв’язаний обітницею назорейства, а це означало, що щодо алкоголю була досить сувора заборона, заборонявся будь-який контакт із плодами виноградної лози. У цьому винограднику на Самсона нападає лев це своєрідна вказівка, можливо, тобі не варто тут бути. Самсон голими руками вбиває лева, а через день він «…звернув подивитись на падло левеняти; аж ось у левенятиному трупі рій бджіл з медом. Нашкрябав він собі його в руку та й, ідучи далі, їв собі подорозі, а прийшовши до батька-матері, дав їм, то й вони їли. А сам не каже, що мед отой вишкрябав із левенятиного трупа» (Суддів 14:8-9).
Пізніше він справляє бенкет звичайно, що там вживались і міцні напої, знову вже вкотре Самсон ламає свою обітницю Назорейства.
Але апогей історії Самсона настає коли ми читаємо про його зв’язок із Далілою. Швидше за все Даліла блудниця, Самсон спить із нею навіть без натяку на шлюб, а ще те що вона від філістимлянських князів бере гроші за Самсона теж свідчить що вона жінка яку можна було купити. Даліла у своїх покоях, в атмосфері інтимної близькості намагається вивідати у Самсона у чому таємниця його сили, зрештою їй це вдалось. Вона остригла волосся Самсона, та передала його філістимлянам, а ті вишколили йому очі.
Ізраїль втратив свою силу бо вона перейшла до поганських жінок та блудниць. Можемо сказати що Самсон це Ізраїль який через Завіт був посвячений Богові, але впадаючи в ідолопоклонство тобто у блуд роблячи те що Богові не до вподоби він стає сліпим. Самсон легковажив своїм назорейством, своїм посвяченням Богові, і за це поплатився. Бог уже тут на землі чинить справедливість щодо людини: винагороджує за дотримання Союзу і карає за гріх і відступництво.
Як я уже писав на початку мені цікавий ще один уривок із Книги Суддів, це розповідь про Левіта (Суддів 19-21).
Найперше тут шокує жорстокість та зло. Левіт «… узяв собі за наложницю одну жінку з Вифлеєму в Юдеї» (Суддів 19:1). Вже із цих перших слів ми бачимо проблеми, левіти могли одружуватись тільки із жінками із коліна Леві. У 2 стишку ми читаємо: «Його наложниця розсердилась на нього та й утекла від нього в дім батька свого в Вифлеємі в Юдеї, і пробула там чотири місяці» (Суддів 19:2). У новій Женевській Біблії читаємо що вона відійшла від нього через блуд, тобто ця жінка зрадила левіту. Левіт відправивився до дому тестя, щоб забрати її назад. Коли вони повертались то їм прийшлось заночувати у місті Гівеа.
І тут відбуваються такі події: «обступили горожани, нікчемні людці, хату й, гримаючи в двері, заходилися вигукувати до старенького господаря хати: “Виведи чоловіка, що зайшов до тебе в хату, бо ми хочемо його спізнати!”Вийшов до них чоловік, господар хати, та й сказав до них: “Ні, браття! Не чиніть, я прошу вас, лиха! Коли цей чоловік зайшов до мене в господу, не чиніть такої нечести! Ось у мене дочка-дівиця, а в нього наложниця; виведу їх вам: знущайтеся над ними та робіть, що вам довподоби; над цим же чоловіком не чиніть такої нечести.” Та ті людці, однак, не хотіли його слухати. Тоді взяв чоловік свою наложницю й вивів її до них за двері, й вони злягалися з нею, а, зловживши нею цілу ніч до ранку, покинули її, як зоря зачервонілась. Коли ж розвиднілось, повернулась молодиця та й повалилась перед дверима того чоловіка, де був її пан, і лежала там, покіль настав день. Устав уранці її пан, відчинив двері й вийшов, щоб іти своєю дорогою, аж наложниця його лежить перед дверима хати, розкинувши руки на дорозі. Сказав він до неї: “Вставай, підемо!” А вона ні слова. Тоді він узяв її, поклав на осла й рушив назад додому. Повернувшися додому, вхопив ножа, взяв наложницю, розшматував її на дванадцять куснів і розіслав їх по всій землі Ізраїльській. І кожен, хто те бачив, говорив уголос: “Такого не бувало й не видано з того часу, як Ізраїль вийшов з Єгипту, по цей день! Тож подумайте про це, порадьте, скажіть, що чинити!”» (Суд. 19:22-30)
Бачимо що Левіт боячись за своє життя відправляє до натовпу чоловіків свою наложницю. На світанку левіт бачить що його наложниця при смерті бо її цілу ніч ґвалтували. Після того як він прийшов до свого дому то бачимо ще більш трагічну та більш криваву сцену, левіт розшматовує жінку на дванадцять частин та розсилає частини жінки по всіх колінах Ізраїлю. Коли всі племена Ізраїлю зібрались в Міцпі левіт всю провину перекладає на чоловіків із Гівеа. Спалахує війна всі об’єднались, але не проти ворогів зовнішніх, проти поган, а проти свого ж племені Веніямина. Доходить до того що вони практично знищили коліно Веніямина.
Невірність Ізраїлю Богові показано в образі блудниці. Ізраїль поводиться як блудниця і вкінці його доля близька до долі левітової наложниці. Язичницькі народи гвалтують та розчленовують його.
Бог вибрав Самсона та щедро одаровував Своїми благодатями, але ціле життя Самсона – це заперечення цього обрання. Він ламає обіт свого назорейства, коли через дитячу цікавість нишпорить у трупі вбитого ним лева. Бачимо також, що він провадить легковажне життя у товаристві філістимлянських жінок, а це зовсім не пасує до образу Божого мужа, яким він мав би бути. Він легковажить тією місією, яку на нього накладає Бог. І хоча він вбиває чимало філістимлян, проте його ці вчинки пасують більше забіяці в шинку, аніж Божому чоловікові. Він вбиває 30 філістимлян, щоб заплатити програний заклад. Він палить збіжжя філістимлянам, щоб помститися за те, що вони від нього забрали його дружину, але перед цим він сам її і покинув. Самі євреї дорікають йому за його поведінку, і замість того, щоб їх захищати він накликає на них чималі нещастя. Про нього можемо сказати, що він антипод судді, який змарновує своє покликання та марнує Божий дар.
Читаючи розповідь про Самсона, постає питання: чи виконав щедро обдарований Самсон своє покликання? Коли він застановлявся над джерелом отриманих дарів поза всяким сумнівом він би їх виконав. Відповідь на це питання стосується кожного із нас.
Джерелом сили Самсона була посвята Богові через обітницю назірату, на яку вказувало довге волосся. Обстрижене волосся стало знаком того, що людина залишила свій життєвий шлях. Волосся, яке відросло в полоні символізує повернення до Бога через страждання. Текст із книги Суддів констатує: відросле волосся знову зробило Самсона nazir. А разом з назіратом до нього повернулася його колишня надзвичайна сила.
Історія Самсона має свою виховну функцію: людина, що впала завжди може повернутися до Бога.
Лише життя згідно Божих заповідей і згідно Його волі може запевнити людині добробут, мир і щастя на землі – такий урок дає Книга Суддів сучасній людині. Ця книга вчить теж, що віра не конче передається у спадок або є чимось раз і назавжди здобутим. Кожне нове покоління мусить боротися за її збереження, мусить наново робити життєвий вибір на користь Бога. Відданість Богові, надія на Нього ось джерело для нашої духовної боротьби, ось ці уроки що їх нам подає книга суддів.
Джерело: Блог “Богошукач”