Зцілення слуги сотника (Мт. 8:5-13)
У сьогоднішньому Євангельському читанні ми чуємо про велику віру сотника, котрий прийшов до Ісуса і просив про свого слугу. Можливо і ми теж, подібно до цього сотника, часто приходимо до Ісуса з різними проханнями, клопотами, турботами. Проте чи із такою вірою, покорою та відкритим серцем як мав цей сотник.
Щоб краще зрозуміти поставу у цього сотника, то уявімо, що він просить навіть не за свого воїна, але просить про людину, яка йому служить. В такого сотника могло бути з десяток таких слуг, а можливо і більше. Нерідко слуг трактували як знаряддя праці: помер, то помер – куплю собі іншого. Проте тут ми бачимо зовсім інше ставлення: цей сотник цінує свого слугу, тому іде до Ісуса, щоби з покорою та міцною вірою просити про його зцілення. І про цю віру Ісус говорить: «Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри» (Мт. 8:10).
«Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає» (Мт.8:8) Саме ці слова сотника заслужили великої похвали від Ісуса.
Як бачимо, цей сотник не сумнівається, що Ісус має таку владу над життям, здоров’ям та смертю, як командир над солдатами. Ісус говорить, що у цього чоловіка така сила віри, якої він ніколи не зустрічав в Ізраїлі. І саме за це цей сотник одержує дар – його слуга видужує.
Сьогодні нас турбує: що означає визнати владу Ісуса і довіритись Йому? Що означає для нас, коли ми звертаємось до Ісуса: «Господи!»? Віра у християнстві означає найперше те, що ми приймаємо, що Ісус є живий Бог, Котрий має владу спасти світ.
У наш час потребує зцілення кожна душа, котра живе далеко від Бога, яка живе із стражданнями, котра живе із болем від втрати близьких, котра живе із проблемою, яку неможливо вирішити. Нерідко ми бачимо, що ми зустрічаємо у житті такі ситуації, коли нам потрібно вслід за сотником повторити: «Господи скажи лише слово і душа моя видужає».
У Євангелії читаємо: «Все можливо тому, хто вірує» (Мт. 9:23) Слово Боже безперечно діє, але лише для людини, котра має віру. Такої віри від нас вимагає Ісус, така віра є поставою довіри та повного уповання, коли людина відмовляється розраховувати на власні слова та власні сили, щоб покластись на слова і могутність Того, в Кого вірить. Пам’ятаймо, що «нічого, бо немає неможливого в Бога» (Лк. 1:37).
Сьогодні, дорогі у Христі брати та сестри, слухаючи Євангельське читання про сотника та його слугу, чи знайдемо ми у собі стільки відваги та віри, щоби вимовити слова, сказані сотником: «Ісусе, скажи тільки слово…»? Чи зможемо ми у повному довір’ї, щирості та любові відкритися на цю Добру Новину, на ці цілющі слова Євангелія, котрі відкривають нам істинну дорогу до Бога?
«Ісусе, скажи тільки слово…». Хай запанує Твій мир на нашій Україні. «Ісусе, скажи тільки слово…». Хай додому повернутися живими усі наші Герої-Воїни. «Ісусе, скажи тільки слово…». Хай віднайдуться усі ті, про яких так довго не було звістки, ті, котрих так чекають. «Ісусе, скажи тільки слово…». Хай твій мир запанує на цілому світі.
Зображення ілюстративне João Geraldo Borges Júnior – Pixabay