Проповідь на Квітну Неділю

Запитаймо себе: «А чим для мене є ця вербна неділя? Тільки піти до храму та посвятити гілочку верби? І поставити її десь у куточку. Чи для мене вербна неділя є увійти у муки, страждання та переживання Ісуса Христа».

Вербна неділя – це день, коли Господь запитує кожного із нас: «Друже, а чи ти маєш час для Мене?». Згадаймо, що на початку Посту ми думали, гадали, планували, які маємо зробити постанови. Можливо, хтось зробив великі. Можливо хтось ще більші. Запитаймо себе: «А, що мені вдалося?». Маю надію, що більшість із нас відповість: «Та, вдалося. Десь 80%-90%, але вдалося». Проте, знаючи людське життя, все ж таки знайдуться і такі, хто скаже: «Мені нічого не вдалося. Багато чого завалилося». Проте вербна неділя дарує нам надію, що все можна розпочати заново. Ще є час для цього. Ми маємо ще час відкрити Божу любов.

Бо вербна неділя – це є час, коли Господь схиляється над кожним із нас і говорить, що ми маємо ще час для вибору. Маємо час вибрати Його та піти за Ним. Адже у цей день натовп радісно кричить: «Осанна! Ти – Син Давида». Чому люди так поводили себе, бо вони бачили, що всі так роблять, всі так чинять.

Натомість Христос, у цю вербну неділю, коли так багато наших братів та сестер втратили свої домівки, покинули рідну землю, скитаються чужиною, схиляється над кожним і дарує надію. Проте Христос і запитує кожного із нас, де б ми не перебували: «Сьогодні ти вибираєш Мене, чи Варраву?». І тут постає наш особистий вибір: «А кого виберу я? виберу Ісуса Христа чи виберу Варраву?».

Народ кричить: «Варраву». Пилат запитує: «А, що я маю зробити з Ісусом Христом?». І люди забули все те, що для них творив Ісус: усі Його чуда, усі Його слова, усю Його любов, добро та милосердя. Відповідь людей жорстока та немилосердна: «Розіпни Його! Геть Його. Не хочемо знати такого Бога». Ось тут є все жахіття та драма вербної неділі. Драма, бо кожен із нас має особисто вибрати: тут і сьогодні. Цей вибір відбувався не тільки дві тисячі років тому, він відбувається зараз, конкретно у цю мить, у цю годину. Кожен із нас має вибрати за Ким піти. Так, ми помиляємося. Так, ми падаємо. Проте Господь дивиться на кожного із нас, як на святого Петра, і дає шанс на навернення.

Вербна неділя – це також час, коли Господь запитує кожного із нас: «Хто тебе любить такою любов’ю, як Я люблю? Хто тебе любить, коли ти так далеко від Мене? Хто тебе любить, коли ти відкидаєш Моє слово? Хто тебе любить, коли ти забуваєш про Мене? Я тебе люблю. Я є поруч». Господь, Котрий ніколи не забуває про кожного із нас, Котрий ніколи не покидає.

Що ж ми маємо відповісти Господу? Ми можемо залишитися із Ним, а можемо зробити те, що зробили фарисеї, книжники, законовчителі і, зрештою, весь єврейський народ та й кожен із нас. Так, як не дивно, але також кожен із нас, бо це є наш особистий вибір. Ми можемо сказати: «Геть іди, далеко, за місто, мені не потрібен такий Бог. Бо Ти є незручний для мене». Викидаючи Бога зі своєї душі, ми викидаємо Його далеко, поза місто. І Господеві нічого не залишається, як помирати за містом, поза Єрусалимом. Таке жахіття відбувається і у нашому житті.

Сьогодні, у цю вербну неділю, ми маємо час вибору. Господь або залишиться у нашому місті, або піде геть, далеко від нього. Скільки ж раз у житті ми кричали: «Іди геть. Не хочу Тебе знати». Проте сьогодні, зберімо усі свої сили, відкиньмо владу гріха та темряви і розпочнімо кричати, заволаймо: «Господи, залишися. Залишися у моєму місті. Залишися у моєму житті. Залишися, бо я прагну твоєї любові. Моє серце тривожить і є таким неспокійним, бо воно прагне Твого милосердя».

Коли ми сьогодні чули про опис мук Господніх, то чи зуміли запитати себе: «А чи сьогодні нічого нас не мучить? Нічого нас не бентежить?». Адже попереду нас такий важливий тиждень. Тиждень, коли ми маємо зупинитися і задуматися, як відбулося і відбувається наше спасіння?

І, зрештою, вербна неділя – це є час вибору. Вибору, котрий ми маємо зробити зараз, конкретно, у цю хвилину, у цю вербну неділю 2023 р. Б. Вибрати Бога, Котрий залишається у нашому місті. Чи крикнути: «геть!. Господи, я Тебе не хочу». Вибирати завжди важко. Вибирати завжди непросто. Бо кожен вибір несе за собою відповідальність.

Проте, вдивляючись у вербну неділю, ми бачимо Господа, Який став людиною. Господа, Який бере хрест, Який йде з цим на Голгофу? Чому? Тому, що Він є люблячим і відповідальним. І сьогоднішня вербна неділя має вчити нас бути відповідальними та люблячими.

Пам’ятаймо, що любові без відповідальності не буває.. тому й не дивно, що вербна неділя вчить нас любити. Любити до кінця. Не до Голгофи. А через Голгофу до Воскресіння.

Зображення ілюстративне – Freepik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *