Проповідь на неділю перед Різдвом

Неділя Святих Отців

Щойно ми із вами прослухали книгу родоводу Ісуса. Для багатьох людей ці перші рядки Євангелія від Матея видаються нудними та беззмістовними. Проте для тих, котрі живуть Словом Божим, книга родоводу Ісуса є прекрасною піснею. Ми тут знаходимо великих прабатьків, котрі були твердими у вірі, бачимо тут і звичайних людей, котрі провадили своє життя так, як і будь-хто із нас. Бог входить в історію кожної людини, входить в нашу історію для того, щоб цій історії надати спасенний характер. Бог приходить до нас, не зважаючи на те хто ми, які ми. Христос приходить, щоб наша історія, звичайна історія нашого щоденного життя, набрала спасенного характеру.

Сьогодні Господь кожному із нас промовляє, що ти теж можеш бути вписаний у цей родовід Божий, а це станеться тоді, коли ми слухаємо та виконуємо волю Божу. Можливо, ми подумаємо: куди нам із нашими численними гріхами до Божого родоводу. І забуваємо, що серед тих багатьох імен, котрі ми прослухали, ми бачимо імена чотирьох жінок: Тамари, Рахав, Рут та жінки Урії. Життя цих жінок було непростим, часами воно було далеко неідеальним. Та Господь тут показує нам, що на кривих лініях нашого життя Він здатен писати просто (прямо, рівно). Потрібно тільки довіритись Йому. Навіть ті особи, котрі не були євреями, навіть ті, котрі грішили можуть бути вписані в історію Божу, в історію спасіння.

Господь кличе нас, кличе однаково усіх. Можливо, хтось може нас осуджувати, критикувати та Господь прагне одного, щоб ми були спасенні. Він прагне вписати мене у Книгу Життя, у книгу Свого родоводу. Але чи ми відкриємось на це Боже спасіння? Чи слухаємо ми Слова Божого, а найголовніше – чи впроваджуємо Його у своє життя?

Родовід Ісуса вміщує 42 імені, коті у трьох етапах прямують до Христа. Ісус прагне, щоб і ми впродовж свого життя прямували до Нього. Ісус є сином Давида, пануванню якого не буде кінця, Він є сином Авраама, а, отже, Спасителем усіх. Бог ще Авраамові пообіцяв, що через Аврама прийде спасіння до всіх. Ім’я «Ісус» арамейською «Єшуа», що означає «Бог спасає». Бог прагне спасати усіх, Ісус є Тим Помазаником, Тим, Хто прагне, щоб ми прийняли Його у своє життя.

Людина творить історію, але творить її тільки тоді, коли сама стає творцем своєї історії, коли не пасивно пливе за течією, а – динамічно, плавно, ритмічно. Лише у Христі ми можемо стати новим творінням. Наше життя може стати історією спасіння лише тоді, коли в нього увійде Ісус Христос. Без Христа наша історія перетворюється на сукупність певних дат. І самі від кожного із нас залежить чи наше життя стане історією спасіння чи сукупністю дат.

Ісус, раз народившись, прагне постійно народжуватись у нашому житті. Тільки у Христі цей перелік імен здатен ожити, лише у Христі цей перелік дивних імен має сенс.

Цей родовід Христа показує нам, що Ісус не увірвався в історію людського роду, як метеор. Різдво – це не випадок, не вигадка, а милосердя Боже. Ісус Христос – Той, Чиї корені, Чиї предки є чисто людськими. Ісус Христос – Той, Чий прихід проголошували впродовж багатьох віків, поки не настала повнота часу, поки не знайшлася в людському роді наскільки чиста Особа, Котра стала вмістилищем Бога. І ми бачимо, як вся історію людського роду, починаючи з того дня, коли Бог покликав Авраама, направлена до Різдва Христового.

І саме в ці дні, коли ще залишилося пару днів, до Різдва Христового, Церква подає нам увесь Його родовід. І цим додає нам віри, вказуючи, що наш Спаситель – тіло від нашого тіла, Він від нас, Він бере на Себе гріхи Своїх предків і наші гріхи. А ми, зі сльозами любові й подяки, поспішімо зустріти Його прихід. Відкриваймо Біблію і ще раз перечитуймо історію чоловіків та жінок, імена котрих згадується в Христовому родоводі, і побачмо у них відображення свого життя. Бо це історія нашого усиновлення Богом, історія нашого прощення та спасіння.

Підготуватися до Різдва Христового – це бути готовим до того, щоби отримати й прийняти від Бога дар – Його любов, Його прощення, Його спорідненість. Прийняти Того, Кого жодна людина не відлякує, якою б грішною вона не була; Того, Хто прагне всіх обійняти й прийняти до Свого Царства; Того, Хто завжди поспішає, спасає та прощає.

Прийшовши у світ, Христос взяв на Себе долі усіх людей, гріхи усіх людей, життя та смерть усіх людей. Принесімо ж Новонародженому Дитятку золото, ладан та миро – нашу віру, надію та любов. І нашу подяку та прославу за Його родовід, за всіх тих, з ким Він захотів бути у вічній спорідненості.

Зображення Igor Link із сайту Pixabay

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *