Роздуми на М’ясопусну Неділю

Наближається Великий Піст – час для покаяння, особистої молитви та чинення добра. В неділю М’ясопусну, або як ми її ще називаємо Неділею про Страшний Суд ми згадуємо подію, про котру світ або не знає, або дуже старанно прагне забути. І диявол докладає максимум зусиль, щоби люди не думали про це, щоби не прагнули дізнатися, як все це буде відбуватися.

Страшний Суд – це неминуча подія людської історії, яку повинна пережити кожна людина, всі нащадки Адама та Єви. Це Суд Христа, нашого Спасителя. Люди дуже мало знають про це. Цей Суд не буде схожий на всі людські суди, в котрих ми брали участь, він буде відрізнятися своєю досконалою справедливістю. Цей Суд буде найсправедливіший, найправильніший та найправедніший.

В книзі Йова читаємо такі слова: «Не може бути зла у Бозі й у Всесильному – неправди! Воістину Бог зла не чинить, Всесильний суду не кривить» (Йов. 34:12). На цьому Суді остаточно переможе справедливість в житті кожної людини, і душа кожної людини отримає рівно ж скільки, скільки вона заслужила, і ніщо вже не спасе, ніщо не допоможе обманути цей Суд.

Як це станеться? Прийде Господь у своїй славі. Він уже приходив, але Він прийшов як Людський Син, як один із нас, Він показав досконале смирення, щоби людська природа могла спілкуватися із Господом. Проте тепер, коли Він знову прийде, Він прийде у Своїй славі – це буде Його Другий прихід та Суд над цілим людством. І сяде він у славі, з Архангелами та Ангелами, з праведниками та святими, і буде судити цей світ. І всі народи зберуться на цей Суд, і будуть розділені на дві частини: одні праворуч, а інші ліворуч. Як описує Євангеліє: «…як пастух відлучує овець від козлів…» (Мт. 25:32). Праворуч зберуться вірні вівці Христової отари, люди, достойні вічного життя, а ліворуч стануть всі ті, хто піде в ад, у вогненну гієну, в муки вічні.

Господь скаже всім тим, хто стоятиме праворуч, що вони заслужили увійти у Царство Небесне, бо: «Коли я голодував, ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене» (Мт. 25:35-36). Всі праведники будуть дивуватися, коли це вони все встигли зробити, вони запитають Господа: «Ми не пам’ятаємо, ми не розуміємо, про що саме Ти говориш?». І Господь дасть просту відповідь: «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25:40).

На жаль, зовсім протилежна участь чекає тих, хто перебуватиме ліворуч: вони не зробили нічого. І вони також будуть здивовані та вражені, і вони будуть говорити: «Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?» (Мт. 25:44). Господь також відповість їм: «Те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили» (Мт. 25:45).

Нам важливо прозріти, побачити своє убоге життя. Перед нами постає дуже сприятливий час для цього. Мета Великого Посту для кожного із нас – прозріти та побачити навколо себе Христа, не тільки в іконах, фресках, величних храмах, а скрізь, де б ми не знаходилися. Він перебуває навколо нас, Він скрізь, Він просить допомогти, нагодувати, одягнути, зігріти, прийняти, розрадити. Але ми цього не помічаємо. Ми не бачимо Христа у своєму ближньому, ми не бажаємо направити своє життя, ми не поспішаємо зійти зі шляху неправди та зла.

Для того, щоби нам не опинитися ліворуч на Страшному Суді, ми маємо навчитися бачити в наших ближніх Самого Христа. І тоді м почуємо такі бажані слова: «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (Мт. 25:34).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *