Апостол Павло говорить: «Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну» (Рим. 12:1). Він стверджує, що наше служіння Богу повинно стати розумною та логічною відповіддю на те, що Бог зробив.
Причина усіх наших невдач та розчарувань – це неправильне поклоніння Богу. Нам потрібно усвідомити, що в нашому житті відіграє найважливішу роль? Що стає ключем до щасливого життя? Без чого ми не можемо бути щасливими та радісними?
Розглядаючи своє життя, ми маємо дати відповідь на наступні запитання:
- Що ми найбільше боїмося втратити? Дайте відповідь: що саме? І, будь ласка, не пишіть Бога, бо в такому випадку це буде обман. Що це? Сім’я? Гроші? Повага? Успішність? Потрібно бути чесними з собою.
- Чого ми найбільше боїмося не досягнути? Успіху? Матеріального становища? Поваги? Любові? У серці кожної людини є різні ідоли, котрі борються за нього. Хтось прагне бути добрим батьком та матір’ю, хтось намагається здобути великих багатств, хтось прагне досягнути творчих злетів. Чого саме ми боїмося не досягнути?
- Якщо б ми змогли щось змінити по відношенні до себе, то ми б зробили це? Це може бути кар’єра, життєва ситуація, зовнішність? Звичайно, в бажанні щось перемінити немає нічого поганого, але тут важливо усвідомити та все зважити.
- Впродовж свого життя чим ми готові пожертвувати? Чимало людей готові принести себе в жертву, щоби отримати успіх, стати знаменитими та шанованими. Ми жертвуємо заради своєї репутації та статусу в суспільстві. Інколи навіть не звертаємо увагу на інших людей: тільки б було добре нам.
- Що завдало нам найбільшого болю у житті? Що саме від нас відпало, що ми не можемо це пережити? Можливо, вас не підвищили на роботі, можливо, у сім’ї не все добре, можливо, у вас немає великих статків, успіху та поваги? Біль найбільше вказує на те, що переважає у нашому житті.
- Що ми не можемо пробачити? Нездатність прощати пов’язана з ідолом, котрий намагається відтягнути нас від Бога, від любові до ближнього, від досконалого щастя. Вчімося пробачати навіть у найменшим дрібницях, щоби стати щасливими людьми.
- Заради чого ми готові брехати? Чимало людей брешуть тільки заради своєї розваги. Ще інші захищають ідола, котрий торкається репутації, процвітання, комфорту. Другі брешуть, щоби приховати свої недоліки та показати свої досягнення. Яке ж тоді місце займає брехня у нашому житті? Що примушує нас спотворювати правду?
- В чому саме ми знаходимо розраду та втіху? Це може бути сім’я. Чи ваші таланти. Чи великий рахунок у банку. Чи наїдки та напитки, шопінг, подорожі, тобто все те, що робить людину щасливою.
- Чийого схвалення ми шукаємо? Чи є така людина чи група людей, від яких ми бажаємо почути слова потіхи? Це можуть бути друзі. Дружина чи чоловік. Діти. Колеги по роботі.
Як бачимо, всі ті речі, котрі мають для нас найбільшу вагу та цінність, витісняють із нашого життя Бога, а це в свою чергу приводить до страждань та нещастя.
Святе Письмо навчає нас, що Єдиний, на Кого ми можемо уповати, в Кому ми можемо знаходити радість та щастя – це наш Бог. Як наш Творець Він міг би вимагати нашого служіння, але Він стає нашим Спасителем, показуючи нам, що Він заслужив нашої уваги, поклоніння та молитви.
Фото, ілюстративне:mohamed Hassan з сайту Pixabay