У Христі Ісусі ми маємо все, що нам так потрібно сьогодні

Ми опинилися в такому становищі, коли нам доводиться жити одним днем. Це не наш вибір, але це все, що ми можемо зробити. Ми не можемо розпланувати своє майбутнє, бо не знаємо, які ще можуть виникнути обмеження чи зміни. І ми вчимося жити тільки одним днем.

Такий стиль життя вносить свої корективи, дає відчуття залежності. І це нас турбує та вводить у депресію. Нам так подобається розписувати своє життя по хвилинах, будувати плани, знати, що нас буде очікувати завтра чи в наступному тижні. І нам так не подобається заглядати в календар й думати про себе: «ніхто нічого не знає».

Що ж тут радить Ісус? Чого Він нас навчає, що пропонує робити? якщо ми уважно прослідкуємо Христову науку, то зрозуміємо, що Він говорив саме про нашу ситуацію. Ісус мало що говорив відносно нашого майбутнього. Але Він обіцяв бути з нами: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28:20). Він обіцяв освячувати нас: «Я певний того, що хто розпочав у вас добре діло, він його й закінчить аж до дня Христа Ісуса» (Фил. 1:6). Проте ані про деталі, ані про конкретні дні нам нічого не відомо.

Замість плану на завтра нам дана обіцянка на сьогодні: ми просимо Бога і Він дає нам «хліб наш щоденний» (Мт. 6:11). Господь завжди піклується про нас, завжди забезпечує тим, чого ми так потребуємо.

В ці нестабільні дні Господь навчає нас, що Він дасть нам сили для сьогоднішнього дня і світлу надію на завтра. Цієї істини ми маємо триматися кожного дня нашого життя. Тільки із Христом ми можемо дивитися у майбутнє, і бачити там тільки Його. І це все, що нам потрібно.

Сьогоднішні реалії та події зруйнували ілюзії про те, що ми контролюємо своє життя. І нам краще розпочати жити у світлі істини, аніж в обмані. А істина полягає в тому, що, якщо щось виходить з-під нашого контролю, то ми переживаємо відчай, – і це природньо. Проте цей відчай повинен відновити у нас спілкування із Богом, допомогти нам звертатися до Бога по допомогу, і тільки в Ньому Єдиному бачити своє спасіння.

Коли ми беремо паузу, щоби прийти в норму після всього, що пішло шкереберть, ми повинні дякувати Богу за те, що Він і надалі продовжує піклуватися про нас. Хворий чи здоровий, бідний чи багатий, наляканий чи впевнений, у Христі сьогодні кожен із нас має все те, що нам так потрібно.

Фото ілюстративне: Book photo created by jcomp – www.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *