«Я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати» (Фил. 3:8).
Чи помічаємо ми, як легко можемо втратити радість через якусь дрібничку? Зазвичай, втрачати радість нас примушують якісь дрібні перешкоди. Хтось підрізав посеред дороги, хтось невдало підстриг, хтось наступив на ногу і відразу наша радість кудись пропадає. Ці дрібниці дуже сильно впливають на нас, хоча, насправді, не мають жодного значення для нас.
Апостол Павло говорить: «А те, що було мені зиском, з-за Христа я вважав за втрату» (Фил. 3:8).
Запитаймо себе: що було найважливішим для нас до тих пір, коли ми почали іти за Христом? Робота? Кар’єра? Гроші? Маєтки? Популярність? Почуття безпечності чи знаменитості?
Апостол Павло говорить, що все це немає жодного значення у порівнянні із радістю пізнання Ісуса. «Я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати» (Фил. 3:8).
Кожен день свого життя, коли прокидаємося, пригадуймо собі про те, що має значення, а що ні.
Фото ілюстративне, створене:Gerd Altmann для сайту Pixabay