Вірую, Господи! Допоможи моєму невірству…

Віра – це все наше життя, віра – це повнота світобудови, віра – це глибина невичерпного буття. Не слід думати: «Ось, я буду вірити в досконалість, позбудуся гріхів, а тоді вже піду в Церкву».

Віра – це шлях. Віра – це жага.

Батько біснуватого юнака, про якого розказано в дев’ятій главі Євангелія від Марка, дійшов до відчаю, бо нічим не міг допомогти своєму нещасному синові. Навіть учні Христові не могли зцілити хворого – в батька було горе, але не було віри. І ось остання надія – Христос. Ісус сказав йому: коли можеш вірувати, все можливо віруючому. Зараз батько хлоп’яти зі сльозами промовив: Вірую, Господи! Допоможи моєму невірству… і він (юнак) встав (пор. Мр. 9, 23; 24, 27). Бажання вірити прийнято Господом як віра, і з цього – гарячого, щирого, діяльного бажання – починається віра. Ти хочеш знайти віру? Не чекай якихось одкровень, зроби крок до Бога, і це вже буде твоя віра.

І, звичайно ж, цей перший крок – Святе Письмо. Євангеліє. Блага Звістка. Фундамент християнського віровчення. Нерідко сьогодні можна зустріти людину, яка вважає себе християнином і при цьому не читала Нового Завіту. Неймовірно! Чи можливо бути математиком, не знаючи арифметики?

Шлях до Христа повинен, безумовно, проходити через ті ворота, які Він Сам для нас відкрив. Одкровення: Добра Звістка про спасіння – спасіння від буденного, смертного, грішного життя, Блага Звістка про дарування загубленого раю.

Починати читання Святого Писання потрібно саме з Чотирьох Євангелій, бо, почавши з Старого Завіту, можна до Нового так ніколи і не дістатися. Адже, саме Новий Завіт дав Господь людям в обітницю їх спасіння, тоді як Старий Завіт був виконаний Різдвом Ісуса Христа. При першому (і навіть перших) читаннях неминуче буде безліч незрозумілостей, а, можливо, і сумнівів або навіть спокус. Це природний наслідок нескінченної глибини й багатомірності тексту, а також незнання сучасним читачем історичних реалій життя епохи Христа. Бентежитися цим не слід: приходить час, і все стає на своє місце.

При читанні Євангелія дуже допомагає порада митрополита Антонія Сурожського: «До читання світської літератури підхід, як правило, цілком певний: все зрозуміле ми прочитуємо і в міру сил засвоюємо; в тому ж, що не зрозуміло, намагаємося розібратися, зупинивши на ньому пильну увагу. Підхід до читання тексту Святого Письма повинен бути діаметрально протилежним: прочитавши що-небудь нам незрозуміле, не слід на цьому затримуватися (це те, що зараз не суттєво для нашої душі), але будемо читати далі – до тих пір, поки нас не вразять які-небудь слова Христа. З цими словами в цей момент Сам Бог звертається до Вас – що ж може бути більшим! При першому прочитанні Нового Завіту таких місць може бути лише три-п’ять, але і цього може бути достатньо для душі! Дочитавши таким чином перший раз Четвероєвангеліє (читати потрібно тільки послідовно; та не важливий темп, але важлива регулярність), повертаємося на першу главу Євангелія від Матея – і починаємо наступне коло читання – і щось нове торкнеться нашого серця».

Прочитавши ці тексти два-три рази, можна приступити до Діянь, потім, ще більш увійшовши до життя Церкви – воцерковитися, перейти до Послань. Звичайно, при виникненні питань добре звертатися за роз’ясненням їх як до спеціальної літератури, так і до знаючих людей. Однак, розумове усвідомлення ні в якому разі не повинно ставитися на чільне місце – вплив слова Святого Письма схожий до молитви: він проникає і висвітлює самі глибини людської душі.

http://otrok-ua.ru