Вода життя

Вода носить досить глибоке значення в Святому Письмі. Для нас дуже часто вода – це просто речовина, котра зводиться до своєї хімічної формули. Не таке значення вона мала в часи Нового Завіту. Люди бачили об’єм там, де ми бачимо тільки площину, вони бачили символи там, де ми не бачимо нічого.

Створений світ був для людини Біблії, і людини християнського середньовіччя – величезною іконою, пронизаною славою Творця, де все: дерева та зірки, тварини та рослини, все було наповнене таємничим сенсом, все уособлювало грізне та радісне послання.

І особливо глибокий сенс несла вода. Ця таємнича, животворна та смертоносна стихія, котру так очікують в пустині і котра топить кораблі. В Біблії вода – це символ смерті. Псалмопівець говорить: «Спаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло. Загруз я в глибокому болоті, й немає де стати. Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь» (Пс. 69:2-3). І дальше він радіє, що Бог «простер руку з високості, взяв мене, витяг мене з вод глибоких» (Пс. 18:17). Вода потопу, грізні води бурі – це те, що накриває людину з головою, несучи кудись далеко в темну глибінь, назавжди.

Христос входить у води Йордану, щоби розкрити її новий сенс, зробити та перетворити її на щось зовсім інше, протилежне. Вже з того часу вода стає символом життя: «…спрагнені, йдіть до води…» (Іс. 55:1). Вона омиває та спасає, очищає та оздоровлює, бо її освятив Господь.

Людина помирає для попереднього свого життя без Бога, вона відроджується до Нового Життя, про яке оспівує Церква: «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися».

Страшні води смерті стають водами відродження та нового життя після того, як в них входить Спаситель, відкриваючи кожному із нас шлях спасіння.

Фото: Рixabay

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *