Людей в Біблії також хвилювало питання: «якщо станеться щось…». Коли Мойсею було сказано вести Ізраїльський народ, то він запитав у Бога: «А, якщо не повірять мені, ані не послухають мого голосу; ба більше, вони скажуть: Не явивсь тобі Господь» (Вих. 4:1). Слуга Авраама запитав про майбутню дружину Ісаака: «А якщо жінка не захоче йти за мною в край цей» (Бут. 24:5). Йосифові брати також запитували: «А якщо Йосиф зачаїв на нас образу?» (Бут. 47:8). Всі вони роздумували про те, що станеться, коли обставини складуться несприятливо. Так само роздумуємо і ми із вами.
В своєму житті ми зіштовхуємося з великою кількість «якщо щось…». Деякі питання незначні, а бувають і такі, наслідки котрих можуть перемінити все життя. Якщо моя дитина захворіє? Якщо у мене діагностують рак? Якщо мене покине чоловік? На жаль, ніхто із нас не застрахований від трагедії та болю. Не існує гарантії легкого життя.
Читаючи Біблію, нам слід задуматися: «Чи достатньо нам Бога?». Якщо наше здоров’я почне погіршуватися, то чи буде нам достатньо Бога? Якщо наші діти збунтуються проти нас і ніколи не будуть ходити з Господом, то чи буде для нас достатньо Бога? Якщо нас покине кохана людина, то чи достатньо нам буде Бога? Якщо наші страждання продовжуються і ми не бачимо в них жодної цілі, то чи буде для нас достатньо Бога? Звичайно, що хотілося б відповісти: «Так, нам буде достатньо Бога». Проте ми продовжуємо любити Бога за те, що Він може щось для нас зробити. Натомість ми б мали любити Його за те, Ким Він є. поклонятися Його. Віддавати Йому належну шану тільки за те, що Він цього достойний.
Навіть коли… в Біблії ми бачимо чудову історію про Седраха, Мисаха та Авденаго, коли цар Навуходоносор відправив їх у піч, тоді вони сказали найсміливіші слова, які були коли-небудь сказані: «Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки, а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось» (Дан. 3:17-18)
Навіть коли… навіть, коли станеться щось найгірше, то Божої благодаті буде достатньо. Цих троє юнаків зустрілися віч-на-віч з вогнем без жодного страху, так, ніби вони знали, що, якими б не були наслідки, вони стануть їм на добро та на Божу славу. Вони були переконані, що якщо станеться і найгірше, то Бог їх не покине.
Навіть коли… ці два прості слова забрали страх із життя. Якщо навіть нас спіткає якесь лихо, то Бог буде нести нас. І Він ніколи не покине нас.
«Та хоч би й не цвіла смоківниця вже більше, у виноградниках не було врожаю; хоч би й завів плід дерева оливкового, і ниви не родили більше хліба, зникли з кошари вівці, і не було в хлівах товару, – я все ж таки в Господі буду радіти, і веселитись у Бозі, моїм Спасителі» (Авак. 3:17-18).