Аскетичні настанови на сторінках Старого Завіту

Серед християн поширена думка, що аскетичні настанови ми знаходимо у творах Святих Отців і не бачимо їх в Святому Письмі, а в Старому Завіті, поготів. Однак про одну книгу Святого Письма можемо сказати, що вона є аскетичним збірником. Мова йде про книгу Приповідки. Ця книга є збірником порад для сімейних людей. Тут подається настанови батька до свого сина. В цій книзі ми не знайдемо настановчі проповіді про піст чи монаше життя. Хоча тут є чимало порад для родинного життя. І це робить цю книгу надзвичайно близькою до нас із вами. Якщо аскетичні твори, патерики та інші твори Отців Церкви надзвичайну увагу приділяють боротьбі із пристрастями, то книга Приповідка говорить більше нам про виконання Божих Заповідей.

Боротьба із пристрастями стає зворотною стороною до виконання Божих Заповідей. Так само ми в цій книзі не віднайдемо коментарів до Десяти Божих Заповідей Мойсея. Цю книгу з-поміж усіх інших відрізняє те, що вона написана в вигляді афоризмів.

Якщо ми приглянемося до Десяти Божих Заповідей, то помітимо, що 4 із них навчають нас любити Бога, а 6 із них – любити свого ближнього. Книга Приповідка навчає нас, щоби ми надіялися на Господа, а не на свій розум. «Звірся на Господа всім твоїм серцем, не покладайсь на власний розум» (Припов. 3:5). Ці слова є актуальними і в нашому ХХІ столітті, бо сьогодні ми спостерігаємо обожествлення людського розуму, людської свободи, людської особи. Це приводить тільки до поширення зла у світі. Біблія ставить Бога на перше місце та забороняє поклонятися іншим богам, створювати собі ідолів.

В книзі Приповідки ми можемо знайти дуже цікаву та досить дивну молитву до Творця: «Двох речей прошу я в тебе; не відмов мені їх, доки не умру я: неправду та брехливе слово віддали від мене; не давай мені ані злиднів, ані багатства, подай мені лиш достатнього хліба, щоб я, наситившись, тебе не зрікся, та не сказав: «Хто Господь?» – або, збіднівши, не став красти та не безчестив імені Бога мого» (Припов. 30:7-9).  Ми бачимо ту  своєрідне почуття міри, стриманості.

На початку цієї книги є опис грішників. Вони задумують різні злочини: грабунок, вбивство (пор. Припов. 1:10-19). Грішники нехтують заповідями: не вбий, не вкради, не пожадай нічого ближнього твого. Як важливо для юнака уникати поганого товариства. Бо серед злочинців навіть і той, хто має добру вдачу може перетворитися на грішника.

В книзі Приповідки ми читаємо: «Острах Господній – початок мудрості; безумні мудрістю й навчанням нехтують» (Припов. 1:7). В аскетичних творах саме із страхом Божим розпочинається покаяння. Той, хто починає боротися із своїми пристрастями, хто починає заховувати Божі заповіді, то він переконується, що своїми силами він нездатний нічого зробити. Страх Божий не тільки оберігає від гріха, але так само дає можливість людині дивитися в майбутнє із радістю та надією: «В Господнім страсі – міцне довір’я людини, і її діти матимуть притулок» (Припов. 14:26). Страх Божий наповнює християнську душу надією та приводить її до Божої любові.

Книга Приповідки чітко вказує на зв’язок між покаянням та боротьбою із гріхом: «Хто затаює свої гріхи, той не матиме щастя-долі; а хто, признавшись у них, їх покине, той зазнає ласки» (Припов. 28:13). Людині буває досить непросто покаятися в своїх гріхах, визнати їх.

Старозавітна мудрість високо оцінює щоденне подвижництво: «Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто» (Припов. 16:32). Аскетичні вправи дають нам вміння володіти собою, переносити труднощі та різного роду неприємності. Цього добитися без Божої допомоги – неможливо. Всі поради цієї старозавітної книг, так чи інше, стосуються основного в житті: стримання від зла, адже це для людини питання життя та смерті.

Для нас, християн, ця книга є життєстверджувальною. Ідеалом цієї книги є сповнення людини дочасних дібр, бо життя на землі є хоча у коротким, але істотним елементом людського існування. Ця книга вчить нас шанувати одне одного, будувати своє щастя не на егоїзмі, мати на увазі суспільне добро. Ця книга стає цінним дороговказом для нас, християн, у життєвій мандрівці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *