Страсний тиждень
Розповідь Марка про останні дні Ісуса добігає кінця. В середу Ісус був помазаний на погребіння безіменною послідовницею та з’являється зрадник із числа 12 найближчих учнів. В четвер події розгортаються. Цей день наповнений драмою: ввечері Ісус споживає останню трапезу зі своїми учнями та молиться в Гетсиманії, Його зраджує Юда, від Нього відрікається Петро, а учні розбігаються. Заарештований темної ночі, Його допитують та засуджують до смерті.
Вступ Марка до четверга – це підготовка до пасхальної трапези, котра буде відбуватися ввечері (Мр. 14:12-16). Ісус говорить до двох учнів піти в місто, де їх зустріне людина, котра буде нести посудину з водою і вони повинні запитати того чоловіка, де знаходиться кімната, де може Вчитель влаштувати пасхальну трапезу зі Своїми учнями. Учні виконують те, що їм говорить Ісус та знаходять кімнату готову до пасхальної трапези.
Цей вступ у Марка йде відразу за словами, що Юда «шукав, як би його видати у сприятливий час» (Мр. 14:11). Говорячи, що Ісус послав двох учнів, щоби зробити таємні приготування до пасхальної трапези, Марко «приховує» Ісуса від Юди, той не знає, де буде відбуватися пасхальна трапеза так, що Юда не може сказати владі, де знайти Ісуса під час трапези. Цю трапезу ми будемо називати Новою Пасхою. Вона має велике значення і Юді не можна дозволити завадити її здійсненню.
Як розказує Марко, Ісус свідомий того, що має відбутися. Проте ми не повинні думати, що це якесь надприродне передбачення. Ісус бачить як навколо Нього згущується темрява, як затягується петлі і наближається Його хрест. Він не міг не звертати увагу на ворожість представників правлячої верхівки, первосвящеників та книжників. Він міг розглядіти те, що Його арешт та страта неминучі.
З наближенням ночі, Ісус та 12 учнів спільно із Юдою, приходять в світлицю, де було все приготовано. В розповіді Марка про Тайну Вечерю ми можемо помітити 3 елементи: вони споживають разом пасхальну трапезу; Ісус говорить про неминучу зраду; Ісус вкладає в хліб та вино значення, котрі пов’язані з Його смертю.
«І коли вони сиділи за столом та споживали, Ісус промовив: “Істинно кажу вам, один з вас, який їсть зо мною, мене видасть”. Вони засмутились і один по одному заходились його питати: “Чи не я?”. Він відповів їм: “Один з дванадцятьох, що вмачає зо мною руку в миску. Син Чоловічий іде, як написано про нього; але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!» (Мр. 14:18-21). І справді, до того, коли настане ранок та закінчиться ніч, Ісуса не тільки зрадить Юда, Його зречеться Петро та залишать всі інші. Марко наголошує у розповіді про вечерю четверга на невдалому учеництві апостолів.
Під час пасхальної трапези Ісус ділить зі Своїми учнями хліб та вино та промовляє слова, які ми називаємо «словами установлення». Саме ці слова стали осердям Євхаристії: «Беріть, це моє тіло”. Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі. Та й сказав їм: “Це моя кров Завіту, що проливається за багатьох» (Мр. 14:22-24). Ця остання трапеза, котру Ісус розділив разом зі Своїми учнями стає першою вечерею майбутнього.