Понеділок Страсного Тижня

Страсний тиждень

Євангелист Марко про понеділок говорить так: «Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів. Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков. І озвавшися, промовив до неї: “Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!” А учні його чули це. І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм. Навчав він їх і казав їм: “Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!”. Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання. Увечері ж вийшов поза місто» (Мр. 11:12-19).

Для кращого розуміння тексту євангелія від Марка нам слід підкреслити, що в нього є декілька епізодів, котрі допомагають нам зрозуміти один одного: один уривок відкриває смисл іншого уривка.

Отже, Марко розпочинає розповідь про події понеділка Страсного Тижня із опису, як Ісус із учнями йде із Витанії до Єрусалиму (пор. Мр. 11:12-14). Голодний Ісус бачить смоківницю, і не знайшовши на ній жодного плоду, проклинає її. Потім йде мова про події, які відбулися в Храмі (пор. Мр. 11:15-19). Ці події, зазвичай, ми звикли називати «очищенням Храму».

І, на кінець, у вівторок Марко говорить: «Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня. Тоді Петро, згадавши, каже йому: «Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла» (Мр. 11:20-21). Тут ми бачимо типову для Марка рамку: уривок А-1: смоковниця проклята і учні це чують (пор. Мр. 11:12-14); уривок Б: події в Храмі (пор. Мр. 11:15-19); уривок А-2: смоковниця засохла і Петро згадав про прокляття (пор. Мр. 11:20:21).

Марко, ніби хоч показати нам, щоби ми розглядали ці два уривки, тобто те, що відбулося із смоковницею і те, що сталося у Храмі – разом, щоби вони доповнювали одне одного.

В уривку із смоковницею ми бачимо певні протиріччя. З однієї сторони – це був пасхальний тиждень, місяць Ніссан або березень-квітень для нас. В цей час на деревах не буває плодів і про це знав кожен. З іншої сторони Ісус був голодним, тому очікував знайти плоди і, не знайшовши, прокляв дерево. Ці протиріччя в уривку – це прагнення Марка попередити нас, тобто показати нам, що ці події не історичні, але символічні. Може здатись, що Марко показує Ісуса дратівливим та нетерпеливим. Проте ці слова про смоковницю слід розуміти, як притчу, як ключ до подій в Храмі. Події в Храмі нам показують, що Храм не тільки очищується, але символічно руйнується, тому що, як у випадку із смоковницею, так і у випадку із Храмом проблема полягає в тому, що відсутні плоди, котрі Ісус очікує знайти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.