Содом та Гоморра

Содом та Гоморра – це доволі відомі в Біблії міста. Лот, племінник Авраама, проживав в Содомі, в місцевості, яка «наводнювана, неначе сад Господній» (Бут. 13:10). Це була досить багата та родюча земля. Люди, котрі проживали в цій місцевості, були багатими від інших, а рівень їхнього життя був набагато кращим від людей з інших місцевостях. Вони не відчували нестатку ані в їжі, ані у воді, бо земля була родючої і зрошувалася водою. «…уздрів Лот усю долину Йорданську» (Бут. 13:10), – і оселився в цій місцевості.

Перед нами розкривається прекрасна країна, наповнена різноманітними багатствами. Содом та Гоморра розташовувалися в одному із кращих для життя місць на Землі. Тут, в низовині, яка знаходилася на 400 метрах нижче рівня моря, завжди було тепло, тут протікала річка Йордан. Вода та м’який клімат сприяв тому, що тут проростало все, що тільки могло рости. Жителі Содоми та Гоморри ніколи не зазнавали голоду.

Проте у Господа все зовсім по-іншому, Він бачить інше: «Не вважай на його вид та на його високий стан» (І Сам. 16:7). Те, що бачив Лот, значно відрізняється від того, що бачить Господь, дивлячись на серця людей: «Люди ж содомські були злі й грішники великі перед Господом» (Бут 13:13).

В той час, коли Лот бачить надзвичайно родючу землю, Господь бачить гірке становище людських сердець: «Скарги, що здіймаються з Содому й Гоморри, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий» (Бут. 18:20)

І, зрештою, Господь зберігає Лоту життя, знищивши Содом та Гоморру. Виходячи із Содому, Лот отримує пораду від Господа, зовсім протилежну від того, що Лот зробив на початку: «Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув» (Бут. 19:17).

Обираючи Содом місцем для свого життя, Лот приймає рішення після того, коли «…уздрів усю долину Йорданську» (Бут. 13:10). Тепер йому потрібно рятуватися втечею і «не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці!» (Бут. 19:17). Щойно Лот вийшов із міста, Господь знищує цю місцевість.

Яким же був гріх Содому, що заслужив на таке страшне знищення?

Жителі Содоми та Гоморри провадили життя в гріхах, насолоджуючись фізичними втіхами, їли, пили, не допомагали бідним та потребуючим, знущалися над чужинцями, займалися розпустою та аморальністю.

Самі ж жителі Содоми та Гоморри були злі та грішні: «Люди ж содомські були злі й грішники великі перед Господом» (Бут 13:13). Їхні ж скарги підносилися до Господа: «Скарги, що здіймаються з Содому й Гоморри, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий. Зійду та побачу, чи воно так насправді, чи ні, як у скаргах, що доходять до мене, щоб знати» (Бут. 18:20-21).

В цих містах не знайшлося і десяти праведників, заради котрих Господь не знищив би їх (див.: Бут. 18:23-32).

Книга Єзекиїля описує нам, що побачив Господь: «Ось який був злочин Содому, сестри твоєї: гординя, ненажерливість, безжурне ледарство. Такі були її злочини та її дочок. Бідному й злиденному вони не помагали. Вони залишилися й заходилися чинити мерзоти супроти мене, а я, побачивши те, їх відкинув» (Єзек. 16:49-50).

«Вони явно про свій гріх розповідають, вони його не криють. Горе їм! Бо самі на себе зло накликають» (Іс. 3:9).

Беззаконня та безчестя жителів Содому та Гоморри привело до знищення цих міст. «Тоді Господь зіслав на Содом та Гоморру дощ із сірки й вогню Господнього з неба, і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі… Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв був перед Господом, і глянув у бік Содому та Гоморри й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче кіптява з печі» (Бут. 19:24-25; 27-28).

Як бачимо Господь знищив Содому та Гоморру, а також всю Йорданську околицю за їхні тяжкі гріхи: «Сірку й сіль і спалену дощенту країну, так, що нічого на ній не сіятиметься, не ростиме, не здійметься жодна билинка, мов ту руїну, якою Господь у своїм гніві та обуренні зруйнував Содом, Гоморру, Адму й Цевоїм» (Втор. 29:23).

Цікаві факти:

Слово «содом» – означає місце розпусти та блуду, де зневажаються моральні закони. Саме від міста Содом походять слова: «содомія», «содоміт», «содомський гріх», що означають аморальні сексуальні практики.

Йосиф Флавій, єврейський історик, описує: «Содомська країна, донедавна багата своєю родючістю і добробутом міст, нині повністю спалена… внаслідок гріховності своїх мешканців. Загордившись своїми багатствами та достатком, содомські люди відносилися до інших досить зневажливо… перестали бути гостинними… провадили життя в моральності та розпусті… Розгнівавшись на них, Господь вирішує покарати їх за таку зухвалість. Знищивши міста, спустошивши їхню країну, щоби з неї вже нічого ніколи не проростало ні з рослин, ні з плодів. Господь вразив міста вогненними блискавками, спаливши його разом із мешканцями, спустошивши всю Йорданську місцевість».

Содомські закони містили такі положення: будь-якого чужинця можна було обкрадати та знущатися; содомський суддя повинен був добитися того, щоби чужинець покидав країну без копійки в кишені; того, хто давав хліб бідному чи подавав милостиню, слід карати смертю; з того, хто кличе чужинця на весілля, замість покарання буде знята вся одежа.

Історія Содоми та Гоморри, вкотре доказує нам, людям ХХІ століття, що Господеві не байдуже як живуть люди на Землі, як вони чинять з іншими, як відносяться один до одного. Ми повинні прямувати до Бога, жити Його Заповідями. Сенсом нашого життя має стати не багатство та задоволення тілесних потреб, а виконання Божої волі. І, як Содом та Гоморра були стерті з лиця землі, так і цей світ, в якому ми із вами живемо, може досить швидко досягнути свого кінця. І, як Господь вивів Лота із тієї країни, перш, ніж знищити її, так і ми маємо старатися жити так, щоби Господь забрав із цього світу, перш, ніж зробить з ним те ж, що  з Содомом та Гоморрою.

Будьмо пильні та готові. Господь гряде. І «так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; та того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило. Так само буде й того дня, як об’явиться Син Чоловічий. Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти. А хто на полі, так само нехай не повертається назад. Згадайте собі жінку Лота. 33. Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим» (Лк. 17:28-33).

Схожі публікації:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com