Чи варто займатися сексом до шлюбу?

У сучасному світі все частіше можна спостерігати, як вимоги християнства вступають в протиріччя з тим, що пропонує світ: суспільство, культура, світська система цінностей.

Сексуальність – це сфера, в якій ці контрасти проявляються найбільш гостро і драматично. Запитання про цнотливість, вірність, про те, що пристойно, а що ні, і, нарешті, питання про наявність або відсутність сексуальних відносин до шлюбу стають справжнім каменем спотикання для молодих християн.

У сьогоднішній бесіді поговоримо саме про це.

Секс став неодмінною частиною стосунків молодих людей, які збираються одружитися. Його відсутність найчастіше здається ненормальним, дивним, незрозумілим- і абсолютно точно – не потрібним.

Чому так відбувається?

Якщо проаналізувати всю масу інформації, яку в тому чи іншому вигляді нам пропонує сучасна культура щодо сексу, можна виявити, на мій погляд, одне основне гасло: секс – це зустріч двох тіл. Ланцюг фізіологічних реакцій, покликаних нести насолоду партнерам – і не більше. З такої точки зору дійсно незрозуміло, навіщо відмовляти собі в сексі, дотримуватися цнотливість і мати тільки одного сексуального партнера.

Проте мої знання в психології, а також практичний досвід консультування на психологічних форумах, говорять про те, що «секс – це зустріч двох тіл» – не більше, ніж міф.

Християнська антропологія говорить нам, що людина – це складна єдність тіла, душі і духу. У такій якості вона перебуває постійно, у всіх сферах свого життя. Те, що відбувається з нашим тілом, впливає на душу – наші емоції, бажання, цінності, – і в кінцевому підсумку зачіпає дух – порушує або ж, навпаки, зміцнює, наш зв’язок з Богом. Зводити людину виключно до тіла було б непомірним спрощенням.

На форумі звертається дівчина. Вісім років вона прожила з чоловіком без шлюбу. Відносини не були у всьому безхмарними – і дівчина пішла від цього чоловіка і почала відносини з іншим, з яким все було відмінно і зникли всі ті складності, які були з її колишнім. Здавалося б, все добре. Але через пару місяців нових відносин дівчина звертається до психологів з проханням допомогти їй позбутися тих почуттів до першого чоловіка: вона сумує за ним і відчуває провину за те, що пішла від нього. Починаємо розмову, обговорюємо, що це в принципі нормально –сумувати за людиною, з якою прожила 8 років. Так само нормально почуватися винною, адже покинута людина страждає. І в якийсь момент дівчина каже фразу, яку я вважаю знаковою для наших міркувань: «Але інші – то розходяться, знаходять нових партнерів – і нічого! Їм-то не боляче!»

Це – один із наслідків міфу «секс – це зустріч двох тіл». Якщо зустрічаються тільки тіла – значить, секс не залишає жодного впливу на наші почуття і переживання, і він не передбачає жодних емоцій, в тому числі і жалю від розриву відносин. Він дійсно стає «не приводом для знайомства». Значить, природно міняти партнерів і не відчувати жалю. Нормально зраджувати і змінювати.

Зрештою, наші сексуальні відносини не стають між нами і Богом, і не наближають нас до Нього – вони просто не мають до нашої віри ніякого відношення…

Це звучить так логічно, а головне так просто і тому – привабливо! Адже якщо немає почуттів, якщо секс – це «не привід для знайомства» – значить, наші відносини не передбачають нашої відповідальності! Ні за себе, ні за партнера, ні за наші відносини з Богом.
Однак, якщо придивитися уважніше, виявляється, що все далеко не так просто.

Ми стверджуємо, що секс стосується тільки тіла – проте давайте звернемо увагу на причини, за якими молоді люди вступають у сексуальні зв’язки до шлюбу або навіть без наміру вступати в шлюб. Чи буде серед цих причин прагнення насолоди, яке дає секс?
Так, очевидно, буде. Особливо для хлопців, адже для дівчат сексуальний акт далеко не завжди призводить до оргазму. Для цього, до речі, дівчатам необхідно почуття емоційного зв’язку з партнером, впевненості та безпеки.

Але чи буде прагнення до задоволення єдиною або хоча б найбільш вагомою причиною?

Виявляється, що ні.

Адже задоволення можна отримати і шляхом банальної мастурбації. Що ж змушує шукати партнера?

Парадоксально, але причини ці будуть абсолютно не пов’язані з тілом. Серед них можна назвати, наприклад, страх, і навіть багато різних страхів:

– Стати білою вороною;
– Відкидання;
– Нерозуміння;
– Сюди ж віднесемо страх за своє здоров’я – з урахуванням активної пропаганди того, що регулярний секс необхідний для здоров’я;
– Крім того, ми боїмося втратити людину, з якою зав’язуються стосунки, і за допомогою сексу намагаємося прив’язати її до себе. Це особливо характерно для дівчат – раптом хлопець покине, якщо я не погоджуся?;
– Бажання контролю: сюди віднесемо всі міркування про сексуальну сумісність і необхідність, нібито, перевірити до весілля. (До слова: поняття сексуальної сумісності (несумісності) з’явилося в Європі в Новий час, коли після Великих географічних відкриттів європейці відкрили для себе існування неєвропейських цивілізацій. Тоді йшлося про те, що секс між представниками різних рас просто неможливий – як між різними біологічними видами).

Бажання відчувати себе цінним і потрібним (або, з іншого боку – відчуття власної непотрібності, меншовартості, неоціненності). Теж характерно для дівчат. Звідки воно береться?

Першим чоловіком для дівчинки є її батько. Саме він повинен оцінити її як маленьку жінку, підкреслити її цінність, неповторність і красу в її жіночності. Дівчинка повинна бути «татовою принцесою». Тоді вона виростає з відчуттям власної цінності, значущості як жінки. І в цьому випадку вона не продасть своє тіло хлопцеві за пару банальних компліментів і подаровану квіточку.

Однак безліч дівчат зараз виростають, будучи травмованими у своїй жіночності. Наприклад, коли вони ростуть без батька, і переймають від мами-одиначки образ сильної жінки, яка «все сама, все сама…». Або батько байдужий до неї, вона не «принцеса» для нього, а взагалі ніхто. Або якщо батько жорстокий, і дівчинка отримує психологічні та фізичні травми… У цих випадках, коли вона виростає, їй дуже хочеться заповнити свою потребу в любові та увазі від чоловіка. Вона тягнеться до хлопців, які сприймають її бажання близькості і тепла як бажання сексуальних відносин.

Отже, в прагненні до ранніх сексуальних стосунків нами керують наші страхи, комплекси, невдоволення собою, непевність у собі, наші слабкості і бажання йти шляхом найменшого опору…

Я б хотіла залишити питання, винесене в заголовку статті, відкритим.

Додам до нього тільки ще одне: страхи, комплекси, незадоволення собою, непевність у собі, наші слабкості і бажання йти по шляху найменшого опору – це саме те, за чим вам хочеться слідувати в житті?

Автор: Наталія Станкевич,
християнський психолог

 

 Джерело: KATOLIK.ru

{source}
<div class=”share42init”></div>
<script type=”text/javascript” src=”https://www.dyhdzvin.org/share42/share42.js”></script>
{/source}

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.