Чи твої розваги впливають на тебе?

Чимало людей вважає, що не слід робити обмежень на те, що ми дивимося чи слухаємо. Проте звинувачувати ЗМІ в усьому найгіршому, що діється на світі – це перебільшення. Переважно подають такі аргументи: це просто розваги; побачене по телебаченню і почуте по радіо не впливає на нашу поведінку; ЗМІ просто показує те, що діється в суспільстві. Спробуємо розглянути ці елементи.

Це просто розваги

Звичайно, що бувають на моменти, коли критики ЗМІ заходять занадто далеко. Саме найлегше висміяти тих, хто перегинає палицю, спрямовуючи свій гнів на ЗМІ, – сміятися з когось найпростіше.

Твердження: це просто розваги, подібне до того, якби ми сказали: просто школа, просто їжа, просто гроші. Це все в нашому житті має певне значення. Напевно, тому ми намагаємося приймати розумні рішення: що нам вивчати, що їсти, в що одягатися та що купувати.

Ми звикли наші розваги відносити до інших категорій, бо вони не схожі на «реальність». Однак так вважати ми не маємо причини, беручи до уваги скільки часу та грошей ми тратимо на свої розваги. Те, як ми розважаємося може дуже багато розповісти про нас. Кожної миті нас оточують сотні, а можна сказати, що навіть тисячі можливостей розважатися. То чому ж ми обираємо одні, а відкидаємо інші? Чому на одні реагуємо позитивно, а на інші – негативно?.

Чому одні пісні змушують нас ввімкнути звук, а інші – шукати другу радіостанцію? Чому одні телешоу любимо, а інші змушуємо терпіти? Чому від одних фільмів у нас захоплює подих, а від інших ми просто нудьгуємо? Чому від одних ігор неможливо відірватися, а інші нас не приваблюють?

З того, як ми провадимо наш вільний час: що дивимося, що читаємо, що слухаємо – може чимало розказати про нас самих. Вибір того, як ми провадимо свій вільний час – це маленька частинка тієї мозаїки, яка складає картину особистості. Задумаймося про те, які наші улюблені фільми, телешоу, актори, групи, пісні, відеоігри, веб-сайти, журнали та книги. Ще краще скласти перелік їх на папері та подумати, що їх усіх об’єднує.

Чи не є це все частиною тебе? І те, як ти розважаєшся, може багато розповісти про те, що діється у тебе всередині.

Побачене по телебаченню і почуте по радіо не впливає на нашу поведінку.

Зазвичай, люди звинувачують ЗМІ в тому, що чинять злочинці. Проте ніхто не може примусити людину те, що вона не мала наміру робити.

Буває дуже тяжко нам визнати, що мас-медіа впливають на нашу поведінку та вчинки. Тут варто згадати деякі свої улюблені вислови. Хіба більшість із них не запозичені із телефільмів, шоу, реклами та пісень. Сам факт існування таких запозичень може свідчити про те, що ЗМІ впливають на нас, хоч ми можливо і не до кінця цей вплив усвідомлюємо та розуміємо. Все відбувається приблизно так: чи бувало, що переглядаючи якийсь нудний фільм або якесь шоу, ми про себе говорили: яка дурня та яка несусвітня нудота, але при цьому ми цю програму додивлялися до кінця. Більшість із нас переживали щось подібне. Чому? Тому, що певна частина мас-медіа має доступ до пульту керування нашим мозком. При цьому чуттєве задоволення встановлюється на 10, а логічне мислення зводиться майже до 0. Якщо хтось інший тримає пульт управління нашим мозком, то ми перетворюємося на пасажирів. Те, що в звичайних умовах може в нас викликати опір або обурення, тепер прослизає непомітним, бо ми занадто захоплені своєю подорожжю. Можливо ти подумаєш, що немає нічого злого та поганого, щоб хтось контролював твій мозок у тому часі, коли дивимося фільм чи якесь шоу. Іноді буває, що нам всім слід трохи розслабитися. Проте, якщо врахувати всі теле та відеофільми, які дивимося, книги та журнали, що читаємо, відеоігри, в які граємо… то вийде чималий кілометраж, який накрутили ЗМІ на лічильнику твого мозку.

ЗМІ просто показує те, що діється в суспільстві.

Проблема не в ЗМІ, а в суспільстві. ЗМІ просто своєрідне дзеркало світу. Комп’ютерні ігри тому повні насильства, бо ми живемо в такому жорстокого суспільстві. Замість того, щоби звинувачувати ЗМІ в усіх смертних гріхах ми маємо бути вдячними, що вони показують нам, яким насправді є світ.

Той, хто наводить такі аргументи перетворює продюсерів на героїв. Якби не вони, то ми б і не знали, що діється у світі. Також цей аргумент в деякій мірі розв’язує руки продюсерам ЗМІ та дозволяє їм робити все, що заманеться. Яким би не був поганим фільм, або якою б була брудною пісня, їх завжди можна виправдати фразою: «Не звинувачуйте нас, ми – лише дзеркало життя».

Чи слід звинувачувати ЗМІ в проблемах суспільства, чи краще звинувачувати суспільство в проблемах ЗМІ? Це палка з двома кінцями. ЗМІ є дійсно відображенням того, що відбувається в суспільстві та часто допомагають пізнати світ. Проте спосіб, в який вони це роблять можуть іноді спровокувати нові проблеми.

Щодо дзеркала, яке нібито індустрія розваг тримає перед світом, то виникає питання: чи це дзеркало не є кривим? Скільки теле та поп зірок за зовнішністю схожі на пересічних людей. Найчастіше у дзеркалі ЗМІ можна побачити гарних, струнких або смішних людей. Звісно, що ЗМІ відображають світ. Буває, що він іноді схожий на реальність. Проте в більшості випадків цей світ нагадує чиїсь мрії.

На деяку мить уявімо, що купуємо вживану машину. Поглянь на «героїв» індустрії розваг як на дилерів, які намагаються продати тобі вживане старе авто. Напевно, що не слід довіряти кожному їхньому слову. Якщо піднатужити свій мозок, а більшість їхніх запевнень пустимо повз вуха, то тоді, можливо, вдасться зайти гарну машину.

За книгою:«Не бачу злого, не чую злого»; автори Стен Кемпбел та Ренді Савзерн 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.