«Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим» (І Кор. 1:9). Бог не грає з нами в ігри. Він прагне, щоб ми розуміли Його волю, мету та плани щодо нашого життя. Тому слід розуміти, що воля Божа відіграє велику роль у житті кожної людини.
Воля Божа – це не почуття. Дуже часто ми намагаємося віднайти якесь надприродне почуття чи знак із неба. Вважаючи, що тільки в такому випадку Бог чує і відповідає нам, направляє та підказує, що ми маємо чинити дальше.
Та чи можемо ми довіряти нашим почуттям? Найчастіше саме вони штовхають нас на необдумані та лукаві вчинки, направляючи на небезпечну дорогу. В Святому Письмі знаходимо такі слова: «Лукаве над усе у світі серце людське – і ледаче! Хто його збагнути може?» (Єр. 17:9). Як бачимо, навіть наше серце здатне обманути нас й викликати якесь почуття, котре ми можемо сплутати з Божою волею.
Воля Божа – це не формула. Найчастіше ми шукаємо найпростішого роз’яснення. Й бажаємо, щоби все наше життя притримувалося простої формули, котра здатна все виправити та розставити на свої місця. Нам спокійніше, коли все навколо побудоване на покроковому плані, де немає місця для помилок й хиб.
Божа воля, навпаки, динамічна, а не закрита система. В ній завжди будемо мати свій вибір, який буде цінуватися й братися до уваги. Адже Бог наділив нас розумом і вільною волею. Він дозволяє нам самостійно приймати рішення і дає право на помилку.
Воля Божа – це взаємовідносини між людиною та її Творцем. «Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим» (І Кор. 1:9). В Святому Письмі ми знайдемо чимало рядків, котрі говорять про взаємну любов між людиною та Ісусом. І чим більше ми будемо знати про Ісуса, тим менше в нас буде сумнівів та невпевненості щодо Його святої волі. Коли ми пізнаємо і полюбимо Бога всім своїм серцем, тоді все інше не матиме жодного значення і ваги, бо з Христом ми зможемо все.
Зображення ілюстративне: Lukáš Jančička із сайту: Pixabay