Іноді може виникнути питання: «Скільки сексу, насильства та богозневаги можна мені дивитися, щоби при цьому не зайти занадто далеко». Чи правильно так ставити запитання? Краще запитати: «Чи справді я люблю Бога всім своїм серце та розумом, навіть тоді, коли вибираю собі розваги?». Якщо ж ти хочеш любити Бога більше, ніж зараз, то ти на правильній дорозі, але, якщо ти запитуєш: «Скільки бруду мені дозволено дивитися?», – то ставиш неправильне запитання.
Гляньмо правді в вічі: ми любимо звинувачувати ЗМІ в тих гріхах, які б існували навіть, якби на світі не було ні музики, ні кіно, ні інтернету. Якщо до ЗМІ додати людську похіть, егоїзм, бунтарство, то отримаємо проблеми та неприємності, де ми б не провели межі собі дозволеного.
Звичайно, що ти міг бачити чи чути про трьох мавп, одна з яких закриває лапами вуха, інша – очі, а третя – рот. Що уособлює собою цей образ? – «Не бачу злого, не чую злого, не говорю злого». Звичайно, що це не означає, що нам слід закривати вуха при кожній згадці про ідолопоклонство, приношення в жертву дітей, канібалізм, вбивство та спокуси. Навіть на сторінках Біблії можна знайти жорстокість та духовну боротьбу, бо це все буде залишатися частиною життя людей. Приклад трьох мавп не слід наслідувати бездумно та не потрібно бути страусом, який ховає голову в пісок, щоби уникнути реальності. Господь говорить нам про двох тварин, щоби їх наслідувати. Так в Євангеліє від Матея ми читаємо такі слова: «Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки» (Мт. 10:16). Його порада залишається найкращою для тих, хто прагне навчитися мудро вибирати що дивитись, яку музику слухати, які веб-ресурси відвідувати.
Щоб не обмежуватися тільки розгляданням обгортки, а зосереджувати свою увагу тільки на головній думці, нам необхідно бути мудрими як змії, але, водночас, невинними як голуби.
Це допоможе нам не впійматися на гачок обгортки, яка створена для того, щоби не зіпсувати наші стосунки із Богом.
Читаючи роман, дивлячись фільм або шоу, слухаючи музику або граючи відеогру, потренуйся розрізняти, що тобі корисно, а що – ні. Постав собі такі питання:
Яка головна думка і який підтекст того, що я чую, бачу, читаю?
Яким чином автор намагається подати цю ідею, яка обгортка?
Що зробив би Ісус, якби опинився перед тим вибором, який стоїть переді мною?
Ну, і звичайно, слід пам’ятати, що в житті все міняється досить стрімко, але потреба розрізняти та вибирати залишається назавжди.
Не бачу злого, не чую злого, Стен Кембпбел та Ренді Саузел