Інтернет-ігри: забава чи залежність

Упродовж останніх двох років усе частіше люди звертаються до психологів та інших спеціалістів з проханням допомогти їхнім рідним позбутися залежності від інтернет-ігор. Ця проблема стосується як віруючих, так і невіруючих людей різного віку Як же визначити, чи я залежний від інтернет-гри?

Під час опитування школярів у Донецькій області виявили, що в кожному класі є підлітки, яких можна характеризувати як залежних від інтернет-гри. Цікаво, що ці підлітки відзначають, що їхні тати проводять по 5-7 годин щодня, граючи в інтернет-ігри.

Залежність від інтернет-ігор є складовою проблеми залежності від інтернету загалом (чати, форуми, щоденники тощо). Проблему мережевої хвороби західні спеціалісти почали вивчати з 1994 року. Наприкінці 90-х минулого століття в США та Європі відкрили перші консультаційно-психологічні служби з проблем “залежності від інтернету” і комп’ютерних ігор зокрема. У Південній Кореї проблему залежності від інтернет-ігор визнали загальнонаціональною після того, як один із гравців помер у клубі, програвши 86 годин поспіль. В Україні проводять наукові дослідження з інтернет-залежності, але, на жаль, на їхні результати на разі громадськість серйозно не зважає.

Нещодавно я розмовляв з одним підлітком, який сказав мені, що не має жодних проблем. Та ми з’ясували, що він проводить близько 6-ти годин, граючи в інтернет-ігри, і це його практично не бентежить. Цікаво, що жодна людина, залежна від інтернет-гри, ніколи не визнає свою залежність.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ НА ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ІНТЕРНЕТ-ІГОР:

  1. Вам важко хоча б один день провести без інтернет-гри чи не заходити в інтернет?
  2. Ви в курсі ігрових новинок?
  3. У вас є улюблена гра в інтернеті, і ви знаєте її назву?
  4. Ви втратили зв’язок зі своїми близькими?
  5. Ви щодня в інтернеті і бавитесь в ігри не менше 1,5 години?
  6. Вам важко відмовитися від гри заради виконання звичних занять?
  7. Ви комфортніше почуваєтеся в інтернет-просторі, аніж у реальному житті, оскільки “там” життя видається насиченішим, аніж у реальності?

Якщо на всі запитання чи на більшість з них ви відповіли “так”, тоді вас можна вважати залежною людиною, і вам необхідна професійна допомога.

ЯКИМИ Є ПЕРЕДУМОВИ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ІНТЕРНЕТ-ІГОР?

  • Відсутність міцних сімейних зв’язків, традицій, теплих стосунків та контакту з рідними. У сім’ї, де практикують спільну вечерю, під час якої спілкуються, діти значно менше ризикують узалежнитися;
  • Відсутність залучення та низька пристосованість до умов щоденного життя. На роботі чи навчанні стає важко знайти контакт з однолітками чи колегами. Наприклад, у фільмі “Веп-Х”, створеному на основі реальних подій, ідеться про хлопця, який занурився в інтернет-гру, в якій здобув приголомшливих успіхів. А в реальному житті Бен – вигнанець суспільства, і йому все важче повертатися до реальності;
  • Відсутність реальної цілі та сенсу життя. Якщо в людини немає чіткої мети в житті й вона не може назвати його конкретного сенсу, то це радше стане передумовою для будь-якої форми залежності.

ЯК ВИЗНАЧИТИ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ІНТЕРНЕТ-ГРИ?

  • Якщо ви активно заперечуєте, що залежні від інтернет-гри, це вже привід замислитися;
  • Якщо ви щодня проводите від 1 до 6 годин, граючи в ігри. Маючи залежність, ми не помічаємо часу;
  • Якщо природний хід життя (стосунки з дружиною чи дітьми, робочі та щоденні обов’язки) призупиняється. Коли у вас є безліч недоробленої роботи або цю роботу замість вас виконує ваша дитина чи дружина, це означає, що для вас перестало існувати реальне життя;
  • Якщо ви нехтуєте харчуван¬ням під час інтернет-гри. Так по¬водиться 68% опитаних інтернет-залежних. Також про залежність свідчить нехтування сну і нічні по¬сиденьки – у 21 % опитаних.

ДВІ ГРУПИ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНИХ

Британський психолог Марк Гриффитс поділяє інтернет-залежних на дві групи:

  • Ті, які почуваються в піднесеному настрої під час гри або перебування в чаті.
    Комп’ютер чи гра для них – це певна соціальна винагорода;
  • Залежні, які використовують інтернет-гру як втечу від серйозних проблем.

ЯК СОБІ ДОПОМОГТИ, КОЛИ ВИ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНІ?

  • Визнати свою залежність. Важливо визнати свою проблему і те, що ви потребуєте реальної допомоги. Можна поговорити про вашу проблему з близькими, які вже давно її помічають. А близьким людям важливо не засуджувати і не дорікати, але спробувати зрозуміти причини поведінки узалежненого;
  • За допомогою можна звернутися до священика або професійного психолога. Оскільки, звільняючись від будь-якої залежності, важливо звітувати перед іншою людиною, то слід знайти того, кому ви можете довіритися, розповівши про свою проблему;
  • Корисними можуть бути групи зустрічей узалежнених. Вони орієнтовані на створення простору довірливих стосунків, у яких є можливість вільно говорити про свої проблеми;
  • Важливо зрозуміти, яку потребу ви задовольняєте у своїй залежності. Адже якщо наші базові потреби в прийнятті, любові, безпеці не задовольнили в дитинстві, нам важко задовольнити їх у дорослому житті;
  • Ніколи не втрачайте надію на Бога і Його допомогу. Ми маємо не тільки емоційні, душевні чи фізичні потреби, але ще й духовну потребу у стосунках із Богом. Коли ми позбавлені цієї потреби, то починаємо відчувати порожнечу та обмеженість. Тому молитва і щире спілкування з Богом є терапевтичними. Молитва допомагає нам змінюватися.

Христос говорив: “Де скарб ваш, там буде й ваше серце” (Лк. 12, 34). Можемо сказати, що те, від чого ви залежні, це і є вашою найвищою цінністю й вашим сенсом. Утім, не кожен сенс і не кожна цінність живлять людину.

В’ячеслав Халанський
«КАНА християнський журнал для родини»
№6 лютий, 2013.

Хочете придбати часопис “Кана”? Тоді ВАМ сюди:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com