П’ять речей, котрі християни не повинні робити

1. Говорити людям: «Я буду молитися за тебе» – і цього не робити.

Переважно, більшість людей просто не «зумисно» забувають про дану обіцянку. Найкраще, що ми можемо зробити: відразу приділити декілька хвилин, щоби помолитися за особу, котрій ми пообіцяли. Нам слід просто виділити час в своєму розкладі для молитви за тих чи інших людей.

Запитаймо себе: чи насправді ми такі зайняті, що не можемо зупинитися на хвилинку та помолитися за чиюсь потребу?

Ми повинні подбати про те, щоб дійсно виконувати свої обов’язки як християн і постійно слідкувати за ними. Адже наша молитва може стати поворотним моментом в житті іншої людини, привести її для пізнання Божої любові.

Не дозволяймо своїй, «занятості» забирати від нас можливість нести своїми молитвами іншим життя Христа.

2. Відвідувати кожну неділю Церкву і при цьому ігнорувати Божий голос в інші дні тижня.

Чимало людей зробили Бога тільки одним із пунктів свого недільного розпорядку дня. На жаль, це вже перетворилося на звичку.

Люди часто забувають, що все наше життя повинно обертатися навколо Бога. Бог повинен стати першим номером в списку наших пріоритетів. Будь-яке інше відношення до Нього руйнує фундамент християнської віри.

Якщо ми прагнемо побачити зміни в своєму життя, тоді слід надати Богу найпочесніше місце в своєму серці, а не відноситися до Нього, як до «останнього запасного гравця».

3. Постійно просити в Бога «своє» і відкидати те, що Він нам уже дав.

Доволі людей відносяться до Бога як до «особистого джина». Забуваючи, що молитва нам дана, як могутній засіб та відкритий доступ до Бога саме для спілкування з Ним. На жаль, гірка реальність зовсім інша, чимало із нас використовують молитву як банк чи фаст-фуд: нам потрібно все і в цю ж хвилину.

Не ми повинні вказувати Богу, що нам потрібно. Ми повинні довіритися Його плану, вірити в Його обіцянки.

4. Надмірні спроби вписатися в культуру, яка нерідко перекручує послання Ісуса чи просто ігнорує Його.

 Немає нічого поганого в бажанні бути сучасним, проте ми повинні пам’ятати, що досить часто через наше прагнення стати «культурними» ми повністю викривлюємо Христове послання. Ми намарно прагнемо змінити цей світ, коли самі аж ніяк та нічим не відрізняємося від нього.

Ми повинні усвідомлювати, що Ісус прийшов не змінити чи перекреслити культуру, але просвітити її, наповнити любов’ю, справедливістю, добром, миром…

5. Говорити людям, що: «Бог ніколи не зішле їм того, з чим вони б не справилися».

«Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести» (І Кор. 10:13). З цих слів ми бачимо, що у будь-яких випробовуваннях, спокусах, проблемах ми завжди повинні уповати на Бога.

Не завжди в нашому житті відбувається все так, як би ми того прагнули, не все буде вписуватися в наші плани, надії та переконання. Іноді життя подає нам такі непрості сюрпризи, що нам, щоби пройти через цю чорну полосу, просто необхідно покладатися на Бога, на Його розраду, мир, присутність. Бог створив нас не для «незалежного від Нього» життя. він завжди прагне перебувати з нами, допомагати нам, нести на Своїх плечах у важкі хвилини життя.

Джаред Уілсон

Фото: Pixabay

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com