Причини та профілактика суїцидів

Проблема суїцидів, особливо серед молоді та дітей, набуває в теперішній час найбільшої гостроти і актуальності. Трагедії відбуваються як в сім’ях, яких прийнято називати «неблагополучними», так і в тих, в яких відсутні будь-які зовнішні передумови для такого страшного результату.

Чому людина вирішує вчинити самогубство?

Відповідь, здавалося б, очевидна – тому що життя в якомусь певному моменті стає нестерпним, і смерть стає єдиним виходом з такої ситуації. Однак, у цій зовсім очевидній відповіді є свої підводні камені. Перш за все, навіть найскладніша, критична і нестерпна ситуація – це ще не все життя. Саме цього часто не усвідомлюють люди, які наважуються на суїцид. Найчастіше, людина, яка говорить: «Я не хочу жити» має на увазі: «Я не хочу ТАК жити». Розуміння цього нюансу ставить перед людиною безліч нових запитань і часто дозволяє відкрити новий погляд на свою ситуацію: «Я не хочу жити ТАК. А хочу жити – ЯК? Чому я не живу так, як хочу? Що я можу змінити в своїй теперішній ситуації? Чи можу я зробити це сама, або мені потрібна допомога? Чия? Яка саме допомога мені потрібна? Хто може підтримати мене?»….

Ризик суїциду виникає, якщо можна так сказати, на перехресті трьох факторів: особливості характеру і темпераменту людини; зовнішніх обставин – важка життєва ситуація; уявлення про смерть.

Розглянемо кожен з цих факторів більш детально:

Особливості характеру і темпераменту.

Існує безліч класифікацій психоемоційних станів людини. Однак потрібно зазначити, що деякі риси характеру можуть стати більш підходящим ґрунтом для спроб самогубства. Як не парадоксально, ці риси чи не прямо протилежні. Йдеться про депресивний і істеричний тип характеру. Депресивний тип характеризується зниженим емоційним фоном, почуттям порожнечі, безглуздості життя, власної непотрібності, самотності, відсутністю яскравих емоцій, як позитивних, так і негативних і т. д. Самогубство може стати для людини з таким типом характеру ретельно продуманим, спланованим кроком.

Істеричний тип – його ще називають театральним, – може використовувати спроби суїциду як спосіб привернути до себе увагу. У виборі цього шляху людиною з таким типом характеру можуть керувати одномоментні сильні емоції.

Ставлення до смерті.

Парадоксально, але часто люди, які стоять перед рішенням на суїцид, не сприймають смерть як щось остаточне. Смерть бачиться виходом з ситуації, важкої ситуації, проте часто не усвідомлюється як повне припинення земного життя.

Особливо часто подібні думки і фантазії про смерть присутні у дітей та підлітків з суїцидальними нахилами. Для них характерні, наприклад, фантазії про те, що вони будуть спостерігати за своїми похоронами, слухати, що говоритимуть про них друзі, родичі… Зміст цих фантазій, до речі, часто стає цінним матеріалом, який може дати багато інформації про ситуацію, яка склалася в житті дитини чи підлітка. У разі, коли спроба суїциду провокується горем від втрати близької людини, смерть може сприйматися як возз’єднання з померлим.

Профілактика самогубств

«Підступність» самогубства полягає в тому, що найчастіше його здійснюють люди, які не говорять про нього, не висловлюють подібних бажань, не відчиняють іншим свої внутрішні переживання. Спроба самогубства, так само як і нав’язливі думки і бажання вчинити суїцид є показанням для звернення до психіатра чи психотерапевта.

Важливо, щоб такій людині, оточуючі друзі та рідні надавали підтримку, увагу та тепло, особливо в складних життєвих ситуаціях.

Наталя Станкевич, християнський психолог
http://katolik.ru/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.