Вміння розрізняти те що нам корисно

Коли тобі 13, 15 чи 17 років, то тобі здається, що ти навчився вибирати, що тобі слухати та що дивитися. Коли ти стоїш на порозі дорослого життя, то хотілося б допомогти тобі навчитися приймати правильні рішення.

Спробуймо уявити, що твоє життя – це фільм-катастрофа про падіння літака, де пілоти – це батьки, вчителі та інші люди наділені владою в твоєму житті. Вони з’їли зіпсований сніданок, запропонований на літаку і їм стало зле, вони втратили здатність керувати польотами. Літак твого життя збився з курсу і може впасти на землю, якщо хтось не допоможе тобі. Тільки ти можеш увійти в кабіну пілота, сісти за штурвал та примусити літак летіти дальше. Взявши в руки штурвал, оціни ситуацію, яку небезпеку несуть у собі ЗМІ, погрожуючи катастрофою, а зорієнтувавшись, натисни на кнопку з написом: «Вміння розрізняти». 

Вміти розрізняти – це свідомо вирішувати чому ти дозволиш, а чому не дозволиш укорінитися в твоєму мозку. Розрізняти – це вирішувати, що є для тебе прийнятним, а що знайдене у джунглях ЗМІ слід вилучити, щоб воно тобі не зашкодило. Навчитися розрізняти – це надзвичайно нелегка справа, а кому із нас хочеться ускладнювати собі життя, якщо хочеться тільки розважатися. ЗМІ постійно підкидають нам нові слівця, образи, асоціації, нав’язують нам свою філософію. Одним словом впливають на наш розум.

Ісус також говорив про твій розум. В Біблії написано, що Він закликав любити Господа Бога: «…всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю» (Мт. 22:37). Називаючи себе християнином, ти маєш усвідомлювати та розуміти, що твоя віра пов’язана з кожною сферою твого життя, а не лише тоді, коли ти відвідуєш Церкву.

В нас складається певний парадокс, що ми переконані в тому, що обман, заздрощі та дошлюбний секс – це є гріх та погано. Молитва, любов, допомога своєму ближньому – це добре. Коли ж ми заходимо в інтернет, слухаємо музику чи переглядаємо фільми, ми ніби вимикаємо християнське мислення і потрапляємо в «зону темряви», де немає Ісуса, де не діють Його правила.

Ісус сказав: «… всім розумом твоїм», він не попросив 90 відсотків твого розуму, залишивши решту 10% на твої розваги, куди Його не запрошують. Якщо ти надаєш перевагу тому, куди для Ісуса зачинені двері і при цьому витрачаєш на свої розваги час, гроші, зусилля, думки та почуття, які призначені для Бога, то, напевно, слід задуматися над тим, у чиї руки ти довірив пульт керування своїм мозком.

«Хто каже, що в Ньому перебуває, повинен так поводитись, як він поводився» (І Ів. 2:6). Чи пригадуєш ти слова: «Якби на твоєму місці вчинив Ісус?». На це питання іноді буває досить тяжко дати відповідь, але його ставити собі буває дуже корисно, особливо тоді, коли ти вирішуєш, які розваги тобі обрати. Залишив би Ісус цей диск, чи його викинув, подивився цей фільм – чи ні?.

Усі свої думки необхідно зосереджувати на доброму. У посланні до Филип’ян сказано: «…усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи що-будь похвальне, – про те думайте» (Фил. 4:8).

Є речі, які виходять за будь-які межі: нецензурні вислови, анекдоти, тощо. Послання до Ефесян говорить: «…Так само безсоромність чи балачки безглузді й порожні жарти, – воно бо непристойне; а радше – дякуйте Богові…Нехай ніхто вас не зводить марними словами, бо, власне, через це спадає гнів Божий на синів бунтівливих. Не майте, отже, нічого спільного з ними» (Еф. 5:3-7).

Справжні стосунки з Богом повинні змінювати нас на краще. Послання до Римлян закликає нас: «…І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що угодне, що досконале» (Рим. 12:1-2).

Навіть у підлітковому віці ми зобов’язані поважати своїх батьків та всіх тих, хто має владу в нашому житті. Євангеліє від Луки розповідає нам про те, що «Він [Ісус]… був слухняний їм [батькам]… Ісус же зростав мудрістю, ростом і ласкою в Бога та людей» (Лк. 2:48-52). В посланні до Римлян говориться: «Кожна людина нехай кориться владі вищій: нема бо влади, що не була б від Бога; і ті, існуючі влади, установлені Богом. Тим то, хто противиться владі, противиться Божому велінню, а ті, що противляться, самі на себе суд стягають» (Рим 13:1-2).

Іноді буває так, що останнє виконати стає найтяжче, бо батьки іноді не дозволяють дивитися певні телепрограми, ходити в кіно та слухати певну музику. Якщо ми серйозно ставимося до того, що написано в Біблії, то повинні виконувати вимоги батьків, водночас намагатися довести їм, що ми гідні їхньої довіри і, можливо, незабаром батьки дадуть нам більше свободи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.