Чи поклоняємося ми Богові в істині?

Всупереч поширеній думці, людина може прожити без пончиків, тортів, печива, випічки чи навіть легкого десерту. Більш того, вона може бути щасливою та радісною, перебуваючи в гармонії із Божою волею в її житті. Нам потрібно тільки навчитися змітати крихти із престолу, котрий належить одному Богу. І зрозуміти, що першим та найголовнішим ключем до нашого успіху є усвідомлення того, що Бог – є Богом, Якого неможливо ніким та нічим замінити.

Перша Заповідь…

Ця Заповідь може здатися для нас доволі елементарною та зрозумілою. Особливо це стосується тих людей, котрі віддавна відвідують церкву та живуть у єдності із Богом.

«Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі. Нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене» (Вих. 20:2-3). Відразу у нас виникає думка: «Так, звичайно, я поклоняюся тільки Господу Богу. Я не думаю про інші релігії з їхніми божками». Думка непогана, але вона відноситься не до нашої Заповіді. Поклонятися рукотворним та чужим божкам – це друга Заповідь.

Бог прориву…

Про що ж говорить нам ця перша Заповідь? Вона заповідає нам поклонятися Богові, як Богу прориву; Богу, Котрий визволив від рабства. Тільки Господь Бог всемогутній може це зробити.

Бог – це Той, Хто визволив дітей Ізраїлю від тиранії рабства в руках єгиптян. Це стає для нас уособленням того, що Ісус зробив для нас на хресті. Його смерть, поховання та воскресіння стали продовженням нашої свободи. Нам потрібно тільки з великою шаною та любов’ю прийняти Його жертву та визволитися з рабства гріха.

Він спас нас від наших ворогів, дозволив «…служити йому безстрашно» (Лк. 1:74). Якщо ми будемо поклонятися тільки Йому Одному, то побачимо, що можемо сказати «ні» тому, що не є для нас корисним та добрим. Нарешті ми зможемо сказати «ні» гріхам, котрі стали для нас великим вантажем, котрий утрудняє наш шлях.

 «Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні. Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся знову» (Гал. 5:1).

Тронний зал…

В Божому тронному залі не буде місця для того, що відвертає нашу увагу від Бога. Тут ми будемо радіти та захоплюватися безмежною величчю Отця, Сина та Святого Духа. Вони заповнять весь простір у вселеній. Тоді ми зрозуміємо, чому ніщо земне не може перебувати на троні наших сердець.

Там є місце тільки для одного Царя та Бога. Він – Бог прориву. Він – Творець та Спаситель світу. «Бо наше громадянство в небі, звідки і Спасителя очікуємо, Господа Ісуса Христа, який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він здатен усе собі підкорити» (Фил. 3:20-21).

Очистимо престол наших сердець, щоби запросити Бога в наше життя. Прийшов час Його слухати, а не коритися нашим забаганкам та пристрастям. Скажімо «ні» своїм розвагам та спокусам, щоби Господь запанував у нашому серця навіки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.