Господь заспокоює серце, наповнене страхами…

Навколо нас так багато негативних новин: телевізор, соціальні мережі, шпальти газет висвітлюють вбивства, несправедливість, війни, горе, плач та смуток. В звичайних умовах нашого життя негативні новини і так були навколо нас. Проте сьогодні, під час всесвітньої пандемії, ці погані новини перетворилися на наших постійних друзів.

Ми звикли до поганих новин у нашому суспільстві. Засмутившись, прочитавши чи почувши щось погане, ми рухаємося дальше. Проте, набагато важче справлятися нам, коли ці ж самі погані новини торкаються нас особисто. Такі новини завжди приходять так неочікувано. Вони можуть перетворитися на руйнівну силу для нашого життя: звичайний похід до лікаря може перетворитися на важку та виснажливу боротьбу за наше життя й здоров’я; телефонний дзвінок може принести новину про смерть рідних, друзів чи близьких; надійна робота, котра приносила дохід у сім’ю та годувала дітей під час економічної кризи, зникає. В одну мить світ заплутується й наповнюється жахом. Життя змінюється із появою поганих новин.

Засліплені поганими новинами.

«Лихої чутки він лякатися не буде, серце його безпечне, довірливе у Господі» (Пс. 112:7).

Дуже часто ми засліплені поганими новинами наскільки, що перестали бачити красу навколишнього світу й цінність свого життя. Ми переживаємо, плачемо, сумуємо, впадаємо у відчай, забуваючи, що саме ці новини пробуджують і нас віру у Бога. Звичайно, що ми можемо опинитися у таких обставинах, котрі будуть лякати нас: медичний діагноз, який несе загрозу життю; раптова потреба в операції, численні хвороби й постійні стреси не перестають переслідувати нас. Проте нас ніколи не залишає Господь на самоті: сам на сам зі своїми поганими новинами. Він продовжує допомагати нам справитися з реакцією нашого серця на ці негативні новини.

Світ нашого особистого творіння.

Псалмоспівець передає нас весь свій досвід. Він бачить ті добрі плоди, котрі приносить віра у Господа. «Потомство його на землі буде потужне, рід праведників буде благословенний. Достаток і багатство буде в його домі, щедрість його триватиме повіки» (Пс. 112:2-3). Коли людина розпочне довіряти Богу, тоді все її подальше життя наповниться Його благодатями й принесе благословення навколишнім. «Він розсипає, роздає убогим; правда його триватиме повіки, ріг його підійметься у славі. Бачить те грішник і злиться, і мучиться, скрегочучи зубами; та бажання грішників пропаде» (Пс. 112:9-10).

 В кожній людині пломеніє іскра довіри. І тільки тоді, коли наступає невизначеність, ми усвідомлюємо, наскільки довіряємо світу, котрий створили самі, а не Богу, Котрий панує над ним.

Наша жахлива реальність.

Ми знаємо, що наш світ – це дуже небезпечне місце. Ми знаємо, що наше життя у цьому опущеному світі може перетворитися на суцільний хаос. Ми знаємо, що можемо отримати найнеочікуваніші результати: чи це телефонний дзвінок, чи невтішний діагноз, чи невтішні новини. Проте нас не слід опускати руки, а брати за приклад досвід псалмоспівця, котрий укоренився у Бозі. Отже, щоби не сталося, ми маємо навчитися довіряти Господеві й покладати на Нього всі свої надії та сподівання.

Рано чи пізно, погані новини все ж таки можуть увірватися у наше життя. Проте ми не повинні їх боятися, знаючи, що Бог контролює усе наше життя. Наше довір’я повинно опиратися тільки на Бога, навіть тоді, коли навколо бушують погані новини, у Бозі ми завжди знайдемо спокій та безпеку, стабільність та розраду, допомогу та співчуття.

Боже Слово – незмінне.

Псалмоспівець описує нам добру нагоду вірити у Господа: «Щасливий чоловік, що Господа боїться, що в Його заповідях вельми милується» (Пс. 112:1). Це послання вплітається у книгу Псалмів. І вже перший псалом говорить: «Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає, але в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає» (Пс. 1:1-2).

Псалмоспівець також стикався з реальністю життя. Проте всі свої питання, вимоги та прохання він виливає перед Богом, довіряючи Йому у всьому. Іноді в житті все може перемішатися: горе й довір’я, відчай та радість, безвихідь й несподівана розв’язка. І тільки одне залишається незмінним – це радість у Божому Слові. Нам потрібно роздумувати над ним, вивчати його, покладатися на нього. І тоді ми перестанемо боятися навіть поганих новин. Адже наше життя наповниться вірою й довір’ям до Бога, Котрий подолає усе й допоможе.

Коли нас лякає результат діагнозу, ми маємо пам’ятати, що Господь: «Добрий Господь до всіх, і його милосердя перед усіма Його ділами» (Пс. 145:9). Коли страхи не покидають нас, ми маємо згадати: «Бог нам прибіжище і сила; у нещастях з’явився з дужою допомогою» (Пс. 46:2). Коли здається, що ми не зможемо уповати та надіятися на Господа, прочитаймо: «Надійсь на Господа, будь мужній; нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа!» (Пс. 27:14).

Погані слова навколо нас. Вони будуть нападати на нас. З ними ми отримаємо чимало страхів, болю й терпінь. Проте завжди уповаймо на Бога: «Ти, Господи, щит мій навколо мене, Ти моя слава, підносиш голову мою вгору» (Пс. 3:4). І Він визволить нас від страху і дасть нам слова й силу, щоби ми справилися у цій нелегкій боротьбі. «У Господа спасіння; на твій народ – твоє благословення» (Пс. 3:9).

 Зображення ілюстративне – Pixabay

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *