Основна спокуса сатани

Будь-який генерал, котрий прагне перемоги, розпочинає битву, склавши план. Він знає свої сили, свої слабинки, свою тактику, свої можливості. І найголовніше, що він повинен знати – це свого ворога. Якщо він не знає свого ворога, то навіть найкращий план та наміри можуть привести до поразки.

Проте, коли розпочинається наша боротьба із пристрастями, то чимало людей вважає, що добрих намірів буде достатньо. Ми дійсно прагнемо перемогти спокуси, але ніколи не думаємо, що вони посилаються досить сильним та успішним ворогом, який прагне нашої поразки та знищення. Наших благих намірів недостатньо, щоби боротися із розгнузданим тілом та підступністю нашого ворога.

Нам ніколи не слід опускати руки і просто здаватися. Якщо нам буде відома тактика сатани, то ми зможемо визначити час його атак та бути готовими до них.

Коли сатана спокушав Ісуса, то він говорив такі слова: «Коли ти Син Божий» (Мт. 4:3). «Коли», – нещодавно, коли Ісус хрестився в Йордані, Бог Отець сповістив із неба: «Це Син мій любий, що його я вподобав» (Мт. 3:17). Сатана досить рідко починає із брехні; він починає із лукавих питань: «Якщо це дійсно правда…».

Вирішальна тактика сатани в нашому житті – знищити слово, він бере те, що проголосив Бог, і ставить під сумнів. Там, де Бог розставив крапки в нашому житті, сатана ставить знаки запитань.

Іноді він переходить до того, що ставить під сумнів Божу істину аж до її заперечення. Проте іноді достатньо тільки самого запитання. І ми тоді опиняємося в стані Адама та Єви: в сумнівах.

Досить часто більш ефективним, аніж відкидання чи сумніви, стає просте відволікання. Зрештою, сатана особливо щасливий, коли ми не роздумуємо над Словом Божим.

Якщо основна ціль сатани – відволікти нас від Божого Слова, то нам потрібно перемогти його спокусу: щоденно роздумувати над Словом Божим. Проте тут нас чекає проблема: неважливо, як багато років ми витрачали на вивчення Святого Письма, сатана все одно знає набагато більше стихів, аніж ми. У нього були століття для практики. І цитування одного стиха, котрий ми вивчили, автоматично не примусить його втікати.

Сатана говорив Ісусу: «Коли ти Син Божий» (Мт. 4:3). Все, що цитує Ісус, виходить від Його переконання в тому, Ким Він є перед Богом.

 Люди вважають, що основна задача сатани – робити дивні речі: примушувати людей пускати піну ротом і літати над своїми ліжками. І хоча він і робить це із людьми, проте до Ісуса він застосовує іншу тактику. Сатана прагне примусити Ісуса сумніватися в Божій присутності та Божім задумі. Він знав, що, якщо він примусить Ісуса засумніватися в Божій благодаті по відношенні до Нього, то все інше складеться саме собою.

І саме в цьому корінь його спокус: примусити нас стверджувати свою ідентичність в будь-чому, але тільки не в Бозі. Ми воюємо із сатаною не з допомогою того, що ми маємо зробити, а, проголошуючи те, що Ісус вже зробив. Тому нам слід проголошувати свою ідентичність у Христі. Ісус переміг брехню сатани, коли ми не спромоглася цього зробити. Ми перемагаємо сатану, повіривши в Христову перемогу, прохаючи Його допомогти подолати спокуси всередині нас.

Ми – діти Божі, ми – спадкоємці Царства Небесного. І, звичайно, благодать та милосердя Боже буде супроводжувати нас у всі дні нашого життя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *