Такі прості щоденні молитви

Життя без молитви – це найбільший ворог людського щастя. Коли людина відмовляється молитися, вона покидає своє місце біля джерела найбільшої радості.  «Ви пристрасно жадаєте, а не маєте. Ви убиваєте, завидуєте, а не можете осягнути. Ви б’єтесь і воюєте. Ви не маєте, бо не просите» (Як. 4:2).

Слід бути досить обережними, проказуючи молитви. Адже людина може втратити повноту молитви саме через звичні проказування слів та чисельних прохань. Кожен із нас прокидається зранку, молиться одними і тими ж словами, і дивується, чому вони не перетворилися на реальну переміну життя.

Коли ми простуємо долиною смутку та страждань, чимало людей просто схиляють голови і сподіваються кращих днів. Проте Біблія говорить до нас про те, щоби ми повсякчас перебували на молитві. Згадаймо царя Давида і його 86 псалом, який досить чітко описує те, що ми маємо просити у Господа.

Вислухай мою молитву….

«Вислухай, о Господи, мою молитву, почуй голос мого благання» (Пс. 86:6).

Давид написав цілу книгу молитов-псалмів до Господа. Ми можемо подумати звідкіля йому відомо, що Бог чує всі наші молитви. Проте він, а не ми, не перестає просити Бога слухати: «Вислухай, Господи, мої глаголи, зверни увагу на моє зідхання» (Пс. 5:2); «До тебе я взиваю, бо ти вислухуєш мене, о Боже; нахили до мене твоє вухо, вислухай моє слово» (Пс. 17:6); «Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, змилуйся надо мною й обізвись до мене» (Пс. 27:7); «Почуй, о Господи, голос мого благання, коли до тебе я взиваю, коли здіймаю мої руки до святого твого храму» (Пс. 28:2); «Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! Господи, прийди мені на допомогу!» (Пс. 30:11) – і чимало інших. Запитаймо тоді себе: чи ми хоча б разок просили Бога почути нашу молитву, чи просто припускаємо, що Він і так її почує?

Постійна Божа допомога може зробити нас схильними сприймати її як належне. Ми чуємо: «Проси, що хочеш, і Я дам тобі», – і спокійно, навіть несвідомо, ми починаємо припускати, що Бог існує для того, щоби задовольняти всі наші потреби.

 Бог – Всемогутній, вічний Творець чує наші молитви. Проте нам слід пам’ятати про Його святість і нашу гріховність, усвідомлюючи, що Він буде слухати нас через Ісуса. Тож просімо Його почути ще одну нашу молитву.

Бережи мене і спаси мене.…

«Бережи мою душу, бо я вірний; спаси, о ти Боже, твого слугу, що покладається на тебе. Змилуйся надо мною, Господи, бо я ввесь час до тебе кличу» (Пс. 86:2-3).

Перед своїми ворогами Давид завжди надіявся на Господа, прохаючи отримати захист та визволення. Його досить часто звідусіль оточували різноманітні загрози, проте він завжди твердо вірив у допомогу Небесного Отця.  «Господи, моя скеле, моя твердине мій визвольнику, мій Боже, моя скеле, що до неї прибігаю; ти мій щит, ріг спасіння мого, мій захисте!» (Пс. 17:3).

Наш ворог набагато страшніший і масштабніший, ніж вороги царя Давида разом взяті: «Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти» (І Петр. 5:8). Диявол розпорошив по всій Землі своїх вірних слуг – духів піднебесних: «Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах» (Еф. 6:12). Ми ж такі безпомічні проти їхніх підступів без воїна і відповідних обладунків: «Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським» (Еф. 6:11).

Проте Господь посилає нам спасіння, ми спасаємося кожного дня: «Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте. Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо» (І Кор. 15:1-2). Господь нас оберігає і захищає, але не без молитви: «Моліться завжди в дусі всякою молитвою і благанням. І для того, чуваючи з повною витривалістю, моліться за всіх святих» (Еф. 6:18). Кожен наш день – це ще одне нове прохання з вірою про захист, охорону та безпеку: «Тому ж, хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою своєю непорочними в радості, єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого – слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки! Амінь» (Юд. 1:24-25).

Зроби моє серце щасливи для Тебе….

«Звесели душу слуги твого, до тебе бо, о Господи, я підношу мою душу» (Пс. 86:4).

Люди були створені не для того, щоби їх спасти від гріха, але, щоби наповнити радістю в Спасителі. Гріх перекреслив на знищив Божий план щодо нас. Ісус стає для на не тільки визволителем із темниці, але і Спасителем та Дорогою до вічного життя.

Господь бажає віднайти кожному із нас таку радість, радість у Ньому: «Радійте в Господі й веселітеся, праведні, і ликуйте всі праві серцем» (Пс. 32:11). «Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі» (Лк. 10:20). «Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся!» (Фил. 4:4). Для того, щоби отримати таку радість наші серця повинні оновитися та очиститися.

Навчи мене шляхів Твоїх….

«Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді; води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало» (Пс. 86:11).

Божі плани не закінчуються знанням істини та пізнанням Його. Він хоче, щоби істина жила в нас, щоби наше життя було наповнене добрими справами, вірою та любов’ю. «Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий» (Еф. 2:8); «Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили» (Еф. 2:8).

Досить часто нам видається, що Бог очікує від нас, щоби ми вичислили Його шляхи. Проте Він бажає, щоби ми просили Його про мудрість та провід: «Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами, бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням» (Фил. 2:12-13).

Дай мені Твою силу….

«О повернись до мене й змилуйся надо мною, дай слузі твоєму твою силу, й спаси сина служниці твоєї» (Пс. 86:16).

Ми прокидаємося з готовність братися за свої щоденні справи і зовсім непомітно вливаємося в суєтність світу. Ми забуваємо просити про допомогу Божу, отримуючи тільки малу віддачу, котрої стане на зовсім малий відрізок часу. «Дарма устаєте рано, засиджуєтеся допізна: усе ж їсте загорьований хліб! Господь дає його у сні своїм любим» (Пс. 127:2)

Поруч із молитвами про провід та добру дорогу, ми потребуємо фізичних та духовних джерел для плідної праці. Ми самі нічого не можемо досягнути. Все духовне, міцне, вартісне не здобувається нашими силами та прагненнями. «Коли Господь та не будує дому, – дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, – дарма пильнує сторож» (Пс. 127:1).

«Служіть лише у дусі тієї сили, яку дає Бог» (І Петр. 4:11). Бог не буде ділитися зі Своєю силою для здійснення егоїстичних та матеріальних мрій, проте Він наділить кожного із нас Своєю силою для служіння.

Провадь серцем моїм в страху Твоїм…

«Води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало» (Пс. 86:11).

Наші грішні серця схильні до розділення, а не зміцнення. Забуваючи про те, що ми християни, досить часто ми розходимося з Богом, а наші бажання та імпульси не покидають наше життя. «Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити» (Рим. 8:13). Нам слід постійно боротися та викривати гріх: «Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає» (І Ів. 1:8)

Якщо ми рухаємося за течією, то ми не досягнемо Христа. Гріх, який буде панувати над нами, розділяє всю нашу увагу та знищує добрі прагнення. Ми повинні часто молитися, щоби Бог визволив нас від різного роду духовного розділення та утвердив наші серця в Ньому.

Розкрий Себе через мене…

«Яви мені знак милості твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились, бо ти, Господи, поміг мені й мене потішив» (Пс. 86:17).

Боже благословення для кожного із нас – це почута наша молитва – це наша радість, надія та сила, свідчення про любов та милосердя Бога цілому світу.

Ісус навчає нас: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5:16) апостол Петро говорить: «Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин» (І Перт. 2:12).

Живімо так, щоби наша віра в Бога і все наше чеснотливе християнське життя були чимось значним для світу, котрий спостерігає за нами. Несімо всім навколишнім благу новину про нашого Господа і Творця. Вселяймо надію та віру у вічне життя, яке нам дано смертю Сина Божого, Ісуса Христа. Молімося та просімо Бога у своїх молитвах про ті всі благі справи, які зроблять нас істинними християнами та Його послідовниками.

2 коментарі до “Такі прості щоденні молитви

    • Червень 25, 2018 о 14:35
      Permalink

      На Славу Божу! Дякуємо за коментар та за те що відвідуєте наш сайт.

      Відповідь

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *