Огляд книги «Кради як митець»

Книгу «Кради як митець» Остіна Клеона в книгарні я бачив кілька раз, навіть брав її з полиці, гортав і відкладав її знову. Проте не пригадую хто ж саме порадив її прочитати. Спочатку хотілося вашу увагу направити на автора: Остін Клеон, художник та письменник, проводить лекції та семінари із мистецтва. Живе в США, до того часу, коли до нього прийшло визнання та слава він працював бібліотекаром, веб-дизайнером та копірайтом.

10 порад, які автор дає самому собі, бо він сам зізнається, що він хотів їх почути, проте йому так і ніхто не сказав. Автор ділиться своїми думка із студентами Нью-Йоркського університету. Сталося так, що хтось із студентів виклав цю лекцію в мережу. Як дуже часто стається, текс цієї лекції по мережі набрав популярності, тоді автор задумався про написання цієї книги.

 Книгу я перечитав досить швидко. Проте відчуваю, що буду до неї звертатися ще не раз, перечитуючи та листаючи її. Ця книга для всіх. Як стверджує сам автор: «… для тебе, хто б ти не був, що б ти не створював».

В цій книзі, не дивлячись на її інтригуючу назву, не найдеш інформації, як вкрасти так, щоб цього ніхто не помітив. Проте тут знайдеться чимало порад як віднайти натхнення.

«Кожному митцеві ставлять питання: «Де ви берете свої ідеї?».

Чесний митець відповідає: «Я їх краду».

Як митець дивиться на світ?   

Спочатку ти з’ясовуєш, що варто вкрасти, а потім рухаєшся далі».

Цікавими також є й такі поради: «Бачиш щось вартісне, щоб поцупити, додай це в документ із вкраденим? Потребуєш натхнення? Відкрий цей документ».

Газетні репортери називають його «документ-морг». Наймення я вподобав. Твій документ морг – це місце, куди кладеш мертві речі, які пізніше повернеш до життя у своїй роботі.

«Краще взяти щось, що тобі не належить, аніж залишити невдало покинутим» (Марк Твен).

Ще автор цікаво розрізняє плагіат від копіювання. «Плагіат – це спроба привласнити чиюсь роботу. Копіювання – це зворотне створення. Так розбирають механізм машини, щоб подивитися як він працює. Людська рука не здатна створити ідеальну копію. Ми вчимося писати, коли копіюємо алфавіт. Музиканти вчаться грати, коли виконують гами. Художники вчаться малювати, коли відтворюють шедеври».

Для мене особисто найкориснішими порадами були ті, котрі стосувалися ведення записника щодо занотовування всіх думок. Це в черговий раз підтвердило істину: Краще тупий олівець, аніж гостра пам’ять.

З часу прочитання цієї книги у моєму нотатнику списаних сторінок значно побільшало. Також думаю прислухатися до поради щодо ведення щоденника.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *