Чи була колонізація Америки варварською?

XVI ст. Англія. Король Генріх VIIІ для того, щоб легалізувати свої численні розлучення ізолював країну від всього християнського світу, оголосивши самого себе главою Церкви на туманному Альбіоні. Після смерті монарха, дві його дочки, католичка Марія і англіканка Єлизавета, почали змагатися за корону. Марія, щоб зміцнити свої позиції, вийшла заміж за іспанського принца Філіпа II. У той час Іспанія була наймогутнішою державою Європи і багато хто заздрив її єдності, світовій могутності, відкриттю Америки. В Англії цей шлюб викликав негативну реакцію: невже іспанці будуть панувати і тут? Це використала Єлизавета. Вона вирішила послабити авторитет Іспанії в очах своїх підданих за будь-яку ціну. Для реалізації своєї мети вона задіяла банди пірата Френсіса Дрейка, який зробив небезпечними води, підконтрольні Іспанській короні, і потужну зброю – пропаганду.

Саме англійська пропаганда XVI ст. створила міфи про Іспанію, як країну кровожерливих вбивць і релігійних фанатиків. В історії ці міфи отримали назву “чорні легенди” – від іспанського “leyenda negra”. Вони стосувалися багатьох сфер, однією з яких була нібито варварська колонізація Іспанією Південної Америки. Оскільки іспанські монархи носили титул “католицьких”, міфи стали активно використовуватися і іншими протестантськими країнами – Голландією, а потім Північною Америкою. Вони настільки увійшли в свідомість людей, що навіть багато сучасних католиків: священики, монахи, миряни виступали проти святкування 500-річчя відкриття Америки Колумбом, яке відзначалося в 1992 р.

Чи справді була колонізація Америки варварською і чи повинні католики соромитися її? Про це ми поговоримо сьогодні.

Французький історик, П’єр Шано писав, що антиіспанская пропаганда виконувала роль “зручного клапана”. За його словами, “вигаданим геноцидом індіанців, нібито скоєному в XVI ст., можна було прикрити масові вбивства здійснені північними американцями в XIX ст. на західних кордонах “. Подивіться – там де колонізаторами були іспанці майже всі сучасні мешканці є червоношкірі. Але на Півночі, там де колонізацію проводили протестанти англосакси, залишилося не більше 10 тис. корінних жителів. Саме на протестантській Півночі, а не на католицькому Півдні, панував варварський расизм і думка, що індіанці – створіння інтелектуально і морально недорозвинені.

Іспанських колонізаторів звинувачують у знищенні самобутньої індіанською культури. Але і це не правда – на Півночі, повністю домінує європейська англосаксонська культура, в той час як на Півдні, місцева культура індіанців взяла лише деякі риси від іспанської і продовжує існувати сьогодні. Саме католицькі місіонери допомогли місцевим народам розвивати свою культуру. Наприклад, створили алфавіт для мов індіанців Перу, Чилі, і інших країн.

Існує думка, що захоплення іспанцями території Америки є аморальним саме по собі. Але слід підкреслити, що і вони, коли прибули на нові землі, також зустрілися із загарбниками. Ацтеки та інки не були безневинними ангелами. Вони створили свої імперії на крові менших народів, яких перетворили на рабів. Віра ацтеків була дуже жорстокою – вони широко практикували масові людські жертвоприношення. За один раз в жертву могли бути принесені навіть до 80 тис. полонених із сусідніх племен, оскільки вважалося, що жертвоприношення повинні були бути безперервними.

Те, що іспанці користувалися великою підтримкою місцевого населення, підтверджує той факт, що протягом майже трьох століть їхнього панування не було зафіксовано жодного повстання. Іспанці не діяли силою зброї – конкістадорів було порівняно небагато, місцевий клімат створював перешкоди для використання пороху, а коні в джунглях були абсолютно не маневровими.

Варто погодитися, що в колонізації існували і негативні моменти. Дійсно мільйони індійців загинули, але згідно досліджень учених, причиною їх смерті була не зброя чужоземців, але невідомі хвороби привезені з Європи. Індіанці не були адаптовані до туберкульозу, запалення легенів, грипу, віспи, що призводило до великої смертності.

Ще одним міфом є легенда про масові використання індіанців в якості рабської сили. Так, дійсно, примус до рабства існував в перші роки колонізації, але він був результатом приватної ініціативи Колумба. Після того, як королева Іспанії Ізабелла дізналася про позбавлення місцевих жителів свободи, вона відразу відреагувала. Своїм наказом від 1500 р. вона змусила звільнити всіх індійців, а Колумб був позбавлений права керувати новими землями. На підтвердження намірів королеви варто процитувати рядки з її заповіту, написаного перед смертю в 1504 р.: “Наш намір полягає в тому, щоб на наших островах і материках, як відкритих, так і ще не відкритих, поширювати нашу католицьку віру, посилаючи сюди священиків та інших мудрих осіб, богобоязливих, щоб з ентузіазмом вчили місцевих жителів віри і хорошим манерам. Тому сердечно прошу мого короля і заповідаю моїй дочці княгині та її чоловікові, князеві, щоб намагалися не допускати заподіяння особистої та матеріальної образи жителям перерахованих земель. Зробіть все можливе, щоб ставитися до них гуманно і справедливо, а якщо в чому небудь буде заподіяно шкоди – нехай буде виправлено “. Це унікальний за своїм змістом документ, подібного до якого не існує в історії жодної колоніальної держави. Варто відзначити, що в 1512 р. король Іспанії Карл І підписав спеціальний закон, який зобов’язував іспанців гуманно ставиться до індіанців.

Таким чином ми бачимо, що іспанська колонізація Америки, при всіх недоліках і деяких зловживаннях, була позитивною для місцевого населення. Іспанці принесли Євангеліє, позбавили індіанців варварських звичаїв, допомогли розвивати культуру, сприяли їх знайомству з досягненнями техніки, захищали їх права. Ситуацію індіанців у Північній Америці навіть не можна порівняти з тим, що було досягнуто на Півдні, і факти це підтверджують. Історія про геноцид народів, знищення місцевих культур іспанцями, була придумана з політичною метою і впродовж століть продовжує використовуватися в якості антиіспанської і антикатолицької пропаганди.

Підготував Олександр Панченко
За матеріалами be.radiovaticana.va

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *