СВЯТІ ОТЦІ ПРО МИЛОСЕРДЯ ДО ВОРОГІВ

«Суд немилосердний на того,
хто не вчинив милосердя» (Як. 2. 13)

 

 

Якщо гнів вселиться у твою душу, то ним уже знищений цей день; не дозволяй гніву хоча б переходити на наступний день, щоб не погубив і не знищив він усього твого життя.

Якщо будеш приховувати в серці твоєму пристрасть злопам’ятства, то станеш житлом для люті (злості), незнання та смутку, і навіть вид лиця твого зміниться.

Преп. Єфрем Сирін (IV ст.)

А якщо ти мстишся і на докори відповідаєш докорами: то що скажеш на своє виправдання? Те, розізлив тебе той, хто почав сварку? Але чи це гідне якогось оправдання? Блудник, який звинувачує блудницю в тому, що вона спокусила його до гріха, через це не меншому осудженню піддається.

Свт. Василій Великий (330 – 379)

 

 

Духовні немочі брата свого потрібно переносити із душевною добротою (благодушно), без образ. Бо коли хто хворий тілом, то на нього не тільки не ображаємося, але і всяко намагаємося послужити йому. Таким чином потрібно чинити і в душевних немочах.

Преп. Мойсей Оптинський (1782 – 1862)

Справжнє терпіння – це не тільки не мститись, але і не хотіти мстити тому, хто тебе образив, хоча б і серце твоє заохочувало тебе до цього. Більше і вище терпіння – не відчувати образи і болю в серці своєму.

Дехто скаже: «Він мені зло робить і ображає». Правда, але і ти рівно ж робиш зло, коли злобу на нього тримаєш та ображаєш, коли словом, а коли і ділом йому мстишся. Він перший зробив тобі зло, а ти потім робиш зло. Але ж зло є зло, і образа є образа, не залежно «до» чи «після» воно зроблене.

Свт. Тихон Задонський (1724 – 1783)

 

 

Ворог звичайно підбігає і твердить: не попускай, інакше заклюють. Бреше він. Найкраща охорона від «заклювання» – смиренна податливість (уступчивість).

Свт. Теофан, Затворник Вишенський (1815 – 1894)

 

 

 

Не кажи: «Відомщу ворогові!» Є у нас Праведний Суддя на небі.

Преп. Ніл Синайський (IV-V стт.)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *