У творі «Діалог із Юдеєм Трифоном» Юстин Філософ розповідає про свої пошуки Бога. Так, спочатку він потрапив до філософа стоїка, але так нічого у нього і не дізнався про Бога. Пізніше, він потрапляє до послідовника Арістотеля, але цього вчителя цікавила тільки оплата за уроки. Потім він попадає до піфагорейців, але їх, крім математичних теорем, більше нічого не цікавило. І тільки в платоніків він відчув, що робить хоч якийсь справжній поступ.
Одного разу, коли він прогулювався берегом моря, то зустрів старця, з яким почав говорити про Платона. В процесі розмови цей чоловік почав віддалятися від Платона та почав говорити такі слова та викладати такі думки, яких Юстин ще не чув. Співрозмовник Юстина пояснив йому, що, на відміну від філософів, котрі спираються на логічні аргументи пророки говорили про те, що самі бачили та чули. Адже вони були свідками Істини. Його співрозмовник зауважує, що Слово Боже проходить не через аргументи, а через свідчення людей про реальні події.
Юстин був здивований тим, що цей старець не намагався схилити його до свого вчення. Він закінчив свою розмову молитвою, щоб Юстинові відкрилося світло та він прийняв те, що почув. Слова старця запали у душу Юстина, немов жар, який падає на сухий хмиз. Про це сам Юстин пише такі слова: «У моїй душі спалахнув вогонь і захопила мене любов до пророків та друзів Христа. Я роздумував над словами старця й побачив, що лише цей спосіб життя певний та досконалий».
Щоб не стояло за словами Юстина, проте він хотів донести до своїх читачів, що Бога пізнають через події, котрі відбуваються в історії. В контексті Богопізнання Біблія рідко говорить про людську проникливість, аналіз, гостроту розуму. Вона тільки описує те, як Бог з’явився, як Він щось учинив, якимось чином Себе проявив. Шлях до Бога починається не з розмірковувань чи доказів, а з прозріння та віри, із здатності побачити те, що розкривається в подіях, готовність вірити словам тих, хто про це свідчить.
Богопізнання завжди пов’язане з тим, як людина живе. Богопізнання залежить від того чи людина поводиться згідно із своїми переконаннями. Адже віра – це не є просто інтелектуальні припущення, які є реаліями, яких вона навчилася від інших та перевірила на власному досвіді.
По суті, Юстин говорить, що Бога Біблії може пізнати тільки той, кого торкнулася любов. Кілька століть пізніше Августин скаже, що любов нас запалює та підносить до Бога.
Любити Бога – це означає вже перебувати на шляху розуміння.
За книгою Роберта Л. Вилкена “У пошуках обличчя Божого”