Час

Чому нам не вистачає часу?

Автор

Останній раз я не встиг вчасно здати рукопис у видавництво. Моїм виправданням стала типова для американців фраза: «У мене не було часу». Давайте подумаємо, що ховається за цими словами. Чому складається враження, що нам ні на що не вистачає часу, а найменше нам вистачає його на молитву?

Я весь час відчуваю почуття провини з цього приводу, думаю, як і більшість моїх читачів. Мені здається, що єдиною перешкодою в наших стосунках з Богом (після гріха, звичайно), є відсутність вільного часу. Якби я приділяв своїм дітям стільки ж часу, скільки я приділяю Богові, мене звинуватили б у невиконанні батьківських обов’язків. Якби я проводив зі своєю дружиною так само мало часу, як з Богом, у неї було б повне право подати на розлучення з причини мого невиконання подружніх обов’язків.

Читати далі

Новий рік: таємниця часу

Автор

Під Новий рік сильніше, ніж будь-коли відчуваємо тайну часу. Іншими словами, що потік часу, в якому ми живемо і, в котрому щохвилини, час щезає як «минуле», і щохвилини ставить нас перед обличчям невідомого майбутнього, – цей потік в своїй суті містить основне питання, на яке кожен із нас покликаний відповісти своїм життям.

«Дар даремний, дар випадковий, життя, для чого ти мені дано?» – запитує поет. І, справді, достатньо на одну мить відірватися від наших повсякденних клопотів. Достатньо в думках на хвилю зупинити водопад часу, щоб питання: «Для чого нам дано життя і в чому його сенс?» піднялося в нашій підсвідомості, куди ми переважно ховаємося від самих себе, і стало перед нами у всій своїй невблаганності.

Читати далі

«Дні наші лічені не нами…»

Автор

Читаючи словами псалмопівця, чітко усвідомлюєш, що наближається межа життя: «Дні віку нашого сімдесят років, а як при силі – вісімдесят років; і більшість із них – то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаємо» (Пс. 90,10). У цьому віці кожен новий день приймаєш з вдячністю, як подарунок від Бога і жалієш, що багато часу витрачено даремно. Апостол Павло заповідає: «Тож, уважайте пильно, як маєте поводитися, – не як немудрі, а як мудрі, використовуючи час, бо дні лихі» (Єф. 5,15-16).

Здавалося, їх так багато попереду, а вони прослизнули, як пісок, і залишили лише спогад про минуле. У кружлянні часу і в побутових турботах важливо не втратити життєву мету і не сплутати мету із засобами її досягнення. Мета – це головне, а засоби – другорядне. Мета не виправдовує засоби. Гідна мета не досягається негідними засобами. Гідній меті потрібні гідні засоби. Як тільки метою виправдовують засоби, відбувається підміна: засоби ставляться на місце мети. Другорядне стає на місце головного, а головне випадає з перспективи і втрачає своє значення. Другорядне, поставлене на місце головного, позбавляється справжнього сенсу. Тому так важливо розрізнити і не сплутати мету, завдання та засоби, необхідні для досягнення мети.

Читати далі