До проблеми низької самооцінки
Самостійно встановлений діагноз «низька самооцінка» доводиться чути практично від кожного, хто звертається за психологічною допомогою. Сумна історія з дитинства, складні взаємини з батьками — і людина ніби підводить риску: «у мене низька самооцінка!» Співрозмовник розраховує, що із цих слів має бути все зрозуміло: карти розкриті. Та ось одного разу в такій розмові в мене виникло запитання: що ж, власне, мається на увазі під формулюванням «низька самооцінка»? Здається, тоді моє запитання неабияк зачепило клієнта. «Як це? Ви, психолог, не знаєте, що це таке? Адже ж це ваші професійні слівця…»