Преображення

Незадовго до Своїх хресних страждань Господь наш Ісус Христос почав говорити Своїм учням, що скоро Йому потрібно буде багато перетерпіти, бути розп’ятому і на третій день воскреснути. Бачачи, що вони не розуміють Його слова, Господь добавив: «Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерті, аж поки не побачать Царства Божого, що прийде у могутності» (Мр. 9,1). Значення цих слів скоро відкриються для них, коли він знову збере їх недалеко Галилейського озера.

Взявши із Собою трьох апостолів: Петра, Якова та Івана, Ісус Христос піднявся із ними на гору. Гора ця не названа євангелистами, але древнє передання вказує на гору Тавор, яка знаходиться в Галилеї, в шести кілометрах на південний схід від Назарету. Недалеко від тієї гори Ісус Христос провів Своє дитинство, і, напевне, не раз піднімався на неї і на ній молився. Висотою майже в один кілометр, гора Тавор величаво підноситься над навколишніми рівнинами, притягуючи до себе погляди мандрівників зі всіх сторін. З її вершини відкривається вид на Галилейське море і ріку Йордан. Від основи і до середини гора покрита величавими дубами і фісташковими деревами.

Читати далі

В духовному житті, а також і в простому людському житті бувають такі прекрасні та дивні моменти, коли хотілося б, щоб життя на них зупинилося і, щоб більше нічого іншого не відбувалося.

Щось подібне сталося і з апостолами, котрих Христос взяв з собою на Таворську гору в часі Преображення. Про це апостол Петро сказав: «Господи, добре нам тут бути. Побудуємо три намети: один Тобі, один Мойсею, один Іллі і залишимося тут, осяяні оцим божественним світлом, окутані цим дивним спокоєм». Ні Петро, ні інші апостоли не помітили того, що потім вони самі розповідали іншим, що Христос Преобразився, тобто явився в сяйві вічної слави – це був час, коли Мойсей і Ілля говорили з Ним про майбутнє Його входження до Єрусалиму, Його розп’яття.

Читати далі