Фільми жахів починають свій розвиток одночасно з розвитком самого кінематографа, при цьому жанр «хоррор» (у перекладі з англійської – «жах», «страх») спочатку спирався на багату літературну традицію минулих століть. Особливий вплив на кінематограф того часу надав «готичний» роман з притаманною йому атмосферою і романтичний напрям літератури XIX століття (Гофман, Едгар По). Перші фільми були пов’язані з бажанням заглянути в таємничий світ нечистої сили («Замок диявола» (1896) Жоржа Мельєса), з казкою («У царстві фей» (1903), того ж режисера). Однією з дат народження кінематографа жаху називають 22 серпня 1913 – дату прем’єрного показу в Берліні фільму СтелланаРійє за сценарієм Ганса Еверса «Празький студент». Фільм оповідає про бідного студента, який, мріючи розбагатіти, продає сатані своє відображення в дзеркалі. Відображення магічно оживає і починає існувати окремо від юнака, всюди сіючи зло.
страх
Не бійтесь
Страх – одне з основних відчуттів, переживань, станів людини, одна з його базових емоцій, – скаже психолог. Крім того, страх – одна з головних рушійних сил людини в її релігійному пошуку.
Але чи добре це? Спробуємо знайти відповідь на це питання в Біблії. Цікаво, що страх – це перша прямо названа в тексті Біблії емоція людини. Справа відбувається на перших сторінках ще Старого Завіту, коли мова йде про створення Адама і Єви, у зв’язку з трагічними подіями в Едемському саду, де розігрується драма їхнього гріхопадіння. Текст Біблії побічно вказує на різні позитивні емоційні переживання перших людей («Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало» (Бут. 3,6). Але перша названа емоція – страх – вводиться в однозначно негативному контексті: після того, як Єва, а потім Адам, з’їли заборонені плоди від дерева пізнання добра і зла, вони почули голос Господа Бога, що ходить по раю прохолоди дня:«Але почули вони луну від Господа Бога, що ходив собі садом під час денної прохолоди, і сховався чоловік із своєю жінкою від Господа Бога серед дерев саду. Тоді Господь Бог покликав чоловіка і спитав його: «Де ти?»Той відповів: “Я чув твою луну у саді й злякався, бо я нагий, тож і сховався» (Бут. 3,8-10).