суперечка про суботу | Духовний Дзвін

«І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік,
який мав суху руку.
Отож стежили за ним,
чи він оздоровить його в суботу, –
щоб його обвинуватити. І мовить Ісус до чоловіка,
який мав суху руку: Стань посередині!
А потім до них і каже:
Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?
Вони ж мовчали. Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений,
що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка:
Простягни лишень руку! І той простягнув,
і рука його одужала» (Мр. 3, 1-5).

Однієї суботи проходив Ісус ланами,
а його учні на ходу зривали колосся.
А фарисеї ж: йому й кажуть:
“Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?”
А він їм: “Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, –
зголоднів бо він сам і ті, що з ним були?
Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий
і з’їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому,
крім священиків, а й дав також тим, що з ним були?”
І каже до них: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи,
тож Син Чоловічий – Владика й над суботою.”
(Марка 2;23-28)

ІІІ Глава. Марка 3;1-5

ІІ Глава. Марка 2;23-28