Розповідь Матея про Воскресіння (продовження)

Можливо Вас також зацікавить: Землетрус та ангели: розповідь Матея про Воскресіння

Гріб, ангели, перша поява

Матей говорить про місце та час події Воскресіння більше ніж в трьох інших розповідях євангелистів. В нього жінки йдуть не принести пахощі, але тільки подивитися на могилу (пор. Мт. 28:1). Можливо, вони виконують рекомендації деяких раввіністичних текстів, приходять оглянути могилу через три дні, щоби переконатися, що тіло є справді мертвим. Вони не заходять в гробницю, як у Марка. Можливо, Матей пам’ятає про закони ритуальної чистоти, згідно з котрим, людина, зайшовши в гробницю, де знаходиться мертве тіло, стає нечистою. У Матея жінки зустрічають не юнака, як у Марка, і не двох мужів блискучих одежах, як у Луки, але ангела, вигляд якого був як блискавка, а одежа біла, як сніг (пор. Мт. 28:3). Відбувається другий землетрус, можливо, викликаний ангелом. Вони чують від нього довге пояснення і поспішають розповісти про це видіння учням. Тут не має жодного натяку на те, що вони нікому нічого не сказали (Марко) і що їх слова видалися дивними (Лука). Матей також говорить про те, що жінки зустріли воскреслого Ісуса.

У Матея ми бачимо двох Марій біля гробу та дивного небесного посланця, котрий пояснює чому гріб порожній та дає жінкам певне поручення. Вони, зі страхом, відходять геть.

У Матея 28:1-10 знаходиться історія, котра за своїм стилем міцно пов’язана з цілим його Євангелієм. Проте вона явно залишається тією ж неправдоподібною історією, котра заставляє знову і знову дивуватися. Матей міг переказати цю історію по-своєму, по-новому, але він не міг вигадати нової історії. Вона знайома всім першим християнам. Якщо вони і могли придумати щось власне, то вони б це зробили, але цього вони зробити не могли.

На горі в Галилеї.

У Марка ангел нагадує жінкам, що Ісус наказав Своїм учням іти в Галилею. У Матея ангел не нагадує жінкам про це, але замість цього він пропонує переказати учням повеління Ісуса іти в Галилею, щоб там Його побачити.

Цей уривок містить у собі відбиток праці Матея. Ознакою автентичності цього уривку стає різке зауваження: «Одні повірили, а деякі засумнівалися…» (Мт. 28:17). В Матея присутні тут тільки 11 учнів. Скільки ж цих іншим? Двоє, троє, хто з ним побороли свої сумніви? Ми б хотіли отримати відповіді, але Матей їх знову не подає.

Чи появилося б це зауваження, якщо це була б чисто придумана історія десь вкінці І століття, щоби підкріпити віру та місію проповідників. «Якщо навіть найближчі учні Ісуса засумнівалися, то що залишається нам», – так подумає собі читач. Пояснення цього уривку, ймовірно, таке: воскреслий Ісус, як і інших Євангельських розповідях, був тим самим та іншим, ніж до Своєї смерті. В Ньому було щось інше, чого не могли зрозуміти навіть найближчі Його друзі та послідовники. Щось дозволяло Йому чинити зовсім інші вчинки. Ісус у Матея не розвіває страхи та сумніви учнів, як це є у Івана та Луки, але Він залишає у повітрі певну напругу. Звичайно, що це був той Самий Ісус, але в Ньому містилася певна таємниця, котру не могла розуміти навіть ті, котрі досить близько Його знали.

 Повеління хрестити із згадкою про Духа, повертає нас до хрещення Івана, де було обіцяно, що Той, Хто йде за Іваном буде хрестити Духом. Із цього виходить, що повеління воскреслого Ісуса поширюється на цілий світ. Те поновлення Завіту, котре розпочав Іван сьогодні продовжується владою воскреслого Ісуса та силою Духа. Тепер воскреслий Ісус знаходиться в центрі ранньохристиянських уявлень про живого Бога. Хрещення, із всією символікою виходу, стає способом увійти в сім’ю цього Бога та оновленого Завіту. Апостол Павло пояснює (пор. Рим. 6; Кол. 2), що хрещення Ісуса пов’язане з тим, що Бог живий вчинив у воскресінні Ісуса.

Остання обіцянка Ісуса: «… отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28:20). Суть в тому, що майбутній вік  уже наступив із воскресінням Ісуса, Сам воскреслий Ісус уособлює Собою цей новий вік. Таким чином, він стає для людей мостом між цим віком та майбутнім. Його обіцянка бути завжди з нами стає образом обіцянок Еммануїла, обіцянок Господа перебувати із малою групою людей так, якби ті перебували у Храмі. Ми маємо у Ньому можливість безпечного переходу від віку цього до довгоочікуваного віку життя майбутнього.

Матей та воскресіння

Факт воскресіння Ісуса, про який говорить Матей так, як він собі це уявляв у багатьох пунктах пересікається із традицією перших християн. Однак Матей залишається сам собою: його мова, структура Євангеліє належить тільки йому. Він не придумав своєї розповіді про воскресіння на порожнього місця, він її переказав, оформив та розставив свої акценти так, що вони відповідають богословській логіці його книги. Проте не слід думати, що вони були придумані десь вкінці І століття.

Із історії Матея ми розуміємо, що в Ісусі сповнюються обіцянки, дані Авраамові та Давиду, обіцянки поверненні із полону, всього того про що говорив та що робив Мойсей. Матей хотів сказавти, що Бог Ізраїлю діяв у Ісусі і це стало завершальною дією. Матей вірив, подібно апостолу Павлу, що Ісуса справді встав із мертвих, залишивши порожнім гріб.

В той самий час Матей, як і інші євангелисти, описує Ісуса, котрий приходить і відходить, з’являється та зникає, котрий викликав сумніви у Своїх близьких та вірних учнів. Матей не залишив нам моменту прощання з Ісусом, але нам не слід було цього очікував, бо Ісус завжди перебуватиме із нами. Матей не думав, що його читачі зможуть зустріти Ісуса в Галилеї, так як 11 Його учнів. Ісус у Матея зовсім інший, як був до смерті та воскресінні, Він, то появляється, то зникає у такий спосіб, який неможливо пояснити, Він викликає сумніви, але ці сумніви стають аргументом для утвердженням у вірі.

За книгою Н.Т. Райта «Воскресение Сына Божьего».

Можливо Вас також зацікавить: Землетрус та ангели: розповідь Матея про Воскресіння

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com