Бог повсюди

Одного разу авва Віссаріон йшов зі своїм учнем морським берегом.

Учень відчув велику спрагу і сказав авві Віссаріону:

– Отче, мене дуже мучить спрага.

Старець, помолившись, сказав йому:

– Напийся з моря.

Морська вода стала прісною, і учень втамував свою спрагу. Але, напившись, він налив води в посудину з обережності, щоб мати при собі воду, якщо знову почне відчувати спрагу. Старець, побачивши це, запитав:

– Для чого ти зробив це?

Учень відповів:

– Прости мене! Я зробив це з побоювання, що мені знову захочеться пити.

Тоді старець зауважив:

– Як тут – Бог, так і повсюди – Бог.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *