В Євангелії ми знаходимо імена цих святих жінок: Марія Магдалина, котру зцілив Ісус Христос; Марія Клеопова, матір Якова та Йосії; Саломія, дружина рибалки Заведея та матір апостолів Якова та Івана Богослова; Іванна, дружина Хузи, домоправителя дому Ірода Антипи; Марта та Марія, сестри Лазаря, близького друга Ісуса Христа, котрого Він воскресив із мертвих незадовго до Свого тріумфального Входу в Єрусалим; а також Сусанна, про яку нам нічого невідомо.
Євангелисти згадують і про інших багатьох жінок із Галилеї, котрі служили Ісусу та разом із Ним прийшли в Єрусалим на Його останню Пасху. На жаль, нам невідомі їхні імена.
Мироносиці – це прості жінки, котрі не відрізнялися ані освітою, ані статусом, ані владою, котрі супроводжували Ісуса та Його учнів в місіонарських мандрівках, намагаючись допомогти всім тим, чим може допомогти турботлива мати та господиня. Можливо, вони ще менше, аніж апостоли, розуміли кінцевий сенс приходу Месії-Христа. Для них Він був, в першу чергу, сином їхньої так рано овдовілої подруги Марії, котра також скрізь прямувала за Ним. Проте вони перевищували апостолів у своїй любові та вірності. Згадаймо тільки, як ці стовпи Церкви, побачивши, що їхнього Вчителя спіймали та ведуть на суд, в страху порозбігалися і навіть не розділили Його останніх хвилини земного життя. І тільки один, апостол Іван, залишиться до останнього біля Ісуса. згодом він напише: «Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові» (І Ів. 4:18).
Стоячи на Голгофській горі, біля підніжжя Хреста, жінки-мироносиці втішали згорьовану Матір, а потім супроводжували скромну процесію до печери-гробу. Вони не могли дочекатися, коли зможуть віддати останню шану сину, їхньої горем вбитої подруги, помазавши Його скалічене тіло пахощами та олійками. З цим благоговінням вони і відправилися в передранковій темряві до гробу, не знаючи, що там їх очікує велика нагорода – першими почути від ангелів про Воскресіння Спасителя та понести дальше цю неймовірну радість, поділившись із апостолами, а сьогодні з усіма нами.