Зіслання Святого Духа

П’ятдесятого дня після свого воскресіння Господь Ісус зіслав Святого Духа на Марію і Апостолів, які перебували на молитві у Горниці (Вечірнику). Так сповнилася обітниця Христа: «Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за Мене» (Йн 15,26). У день П’ятидесятниці Церква, оживлена Святим Духом, розпочала проповідування Доброї Новини про спасіння для всіх народів.

Зіслання Святого Духа – одне з найважливіших християнських свят в усьому літургійному році. Воно остаточно сповняє діло Воскреслого Спасителя, який не тільки заснував Церкву, а й довірив її опіці Святого Духа. В дні св. П’ятдесятниці сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя. В дні Зіслання Святого Духа родиться і починає діяти Христова Церква. Святий Дух її провадить, просвічує, освячує і зберігає на дорозі правди.

У юдейській традиції відповідником Зелених Свят було свято Шавуот (Хаг Матан Тора – день дарування Тори). Первісно 50-ця це було свято жнив і подяки. Того дня за приписом закону приходили до Єрусалиму великі маси євреїв з усіх усюдів, навіть з далеких країв, щоб подякувати Богові за земні плоди та скласти з них у храмі свою жертву. Крім того, що цей день означав собою початок збору пшениці, він також відповідає старозавітному рахунку: на 50-й день Вибраний народ наблизився до гори Синай, де Мойсей отримав заповіді. Цей рубіжний день для виходу з єгипетської неволі, пов’язаний із природним ритмом сільського господарства, став важливою віхою в Ізраїлі. Це не тільки приношення хлібів. Дарування заповідей, створення Тори означало договір Ізраїля з Богом – бути для Нього «царством священиків і святим народом». Вочевидь Новий Ізраїль, яким є Церква Христова, всі охрещені, має участь у царській, священицькій та пророчій місії Христа на підставі зісланого нам Духа.

Відзначаючи це свято, яке ще називають днем народження Церкви, варто не тільки дякувати Богові за Його Духа, яким він провадить Церкву і повчає кожного віруючого, а й пригадати нашу християнську гідність «царства священиків».

Апостоли й перші християни як празник Пасхи, так і празник 50-ці перейняли від Старого Завіту й задержали його назву, бо і для них це був 50-ий день після Пасхи, але надали йому цілком іншого змісту і значення. Головний мотив святкування 50-ці для новозавітньої Церкви це подія приходу Святого Духа на апостолів. Звідси цей празник має ще назви, День Зіслання Святого Духа або День Святої Тройці.

В понеділок після празника 50-ці святкує наша Церква празник Святого Духа. А це тому, що Східна Церква з давен-давна має звичай, щоб наступного дня по великім празнику віддавати честь тим особам, що виконували головну роль в дні празника. День св. П’ятдесятниці святкує саму подію зіслання Святого Духа на апостолів, а понеділок призначений на віддання особливої чести Святому Духові, як третій Божій Особі.

На осібну увагу заслуговує вечірня понеділка, яка звичайно правиться не в неділю ввечері, але зараз по Св. Літургії коло полудня в сам день 50-ці. Поєднання вечірні з Літургією пояснює о. Дольницький тим, щоб усі присутні на Літургії могли взяти участь у коліноприклонних молитвах. Ця вечірня відзначається тим, що крім інших молитов має три довші покутного змісту молитви, що їх мав написати св. Василій Великий (+ 379).

Сам Святий Дух від початків Церкви свідчить, що Спасіння має бути проповідуване всім, що воно не «застережене», як авторське право чи приватний патент, для окремої групи осіб, і що Церква є Вселенською насамперед у проповідуванні Слова Божого «до краю землі».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *