Початок Різдвяного Посту

“Покайтеся, бо наблизилося Небесне Царство…
Приготуйте Господню дорогу,
вирівняйте стежки Його” (Mm. 3; 2-3)

Коли ми ближче приглянеться до нашого церковного року, та зауважимо, що наша Церква завжди до великих і урочистих свят, приготовляється коротшим або довшим постом. Таких постів довших є чотири: Великий піст – приготовляє нас до свята Пасхи; Петрівка – готує нас до свята святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла; Успенський піст або Спасівка – приготовляє нас до свята Успіння Пречистої Діви Марії, і вкінці довгий піст перед празником Різдва Христового – Пилипівка. Маємо також однодневні пости перед Богоявлінням, в Хрестопоклінну неділю, на свято Усікновення Голови Івана Хрестителя і на Воздвиження Чесного Хреста Господнього.

Сьогодні ми з Божою допомогою, будемо роздумувати про Різдвяний піст, більше знаний нам як Пилипівка. З давніх часів свято Христового Різдва, ставилося на рівні зі святом Пасхи. Тому церковний устав дивиться на Різдво Христове, як на другу Пасху, і так як вірні приготовлялися до Пасхи постом і молитвою, так і Різдвяний піст стає для вірних часом приготування до приходу Спасителя. Симеон Солунський каже: “Цей 40-денний піст є подібний до посту Мойсея, що постив 40 днів і ночей та прийняв таблиці Божих Заповідей. Постімося і ми 40 днів і приймемо живе Слово Боже воплочене від Діви і причастимося Його Тіла”.

Святий Різдвяний піст починається в нашій церкві 28 листопада, на другий день після дня пам’яті св. ап. Пилипа, тому має іншу назву – Пилипівка. Анастасій Синаїт – антіохійський патріарх у своїм творі “Про Три 40-ці” каже, що цей піст має апостольське походження і описує таке передання про святого апостола Пилипа. Він, зокрема, пише, що “святий Пилип перед своєю мученицькою смертю просив у Бога кари на своїх мучителів. Зате йому було об’явлено, що він за покуту 40 днів по своїй смерті не зможе увійти до раю. Тому святий Пилип про¬сив інших апостолів, щоб за нього постили через 40 днів, а Апостоли всім вірним поручили 40-денний піст”.

Різдвяний піст є для вірних Церкви Христової символом молитов і постів старозавітніх патріархів і пророків, що з тугою очікували приходу Месії. Як ми маємо заховуватися в часі цього посту? Наша Церква має прадавню традицію, за якою вірні готовляться до празника Різдва Христового не тільки молитвою і постом, але і святими Тайнами Сповіді і святим Причастя. І хоч сьогодні свята Церква дещо злагіднює Різдвяний піст у споживанні страв, то зобов’язує нас до довшої молитви, до діл милосердя, до взаємної любові. “Ось піст, який я люблю: кайдани несправедливості розбити, пута кормиги розв’язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увес¬ти до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягну¬ти його, від брата твого не ховатись” (Іс. 58, 6-7).

Тож, нехай любов до Ісуса Христа, добро нашої душі, та любов до нашої священної прадідівської традиції, будуть для нас тією спонукаючою силою, щоби кожного року молитвою, постом і святими Тайнами в часі Різдвяного Посту ми приготовляли наші серця і душі до гідної зустрічі празника Різдва Христового. Будьмо свідомі, що через щире і ревне духовне приготування (а Пилипівка для цього є) наше серце стане тією стаєнкою і яслами, де зможе народитись і спочити Ісус Христос.

Пам’ятаймо, що час посту, в який ми вступаємо, це для кожного з нас час духовної боротьби, в якій беруть участь і душа, і тіло. Душа бере участь через ревнішу молитву і розважання, через практику чеснот і добрих діл. А все це проявляється назовні через піст і покутні діла нашого тіла. Без умертвлення тіла нема духовного посту. “Наскільки відіймеш від тіла — настільки додаси своїй душі блиску та духовного здоров’я. Бо не збільшенням сили в нашому тілі, а витривалістю душі й терпеливістю в прикрих досвідах здобуваємо силу проти невидимих ворогів” (св. Василій Великий).

о. Василь Дубецький

“Сівач” листопад 2005р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.